«За умови системної роботи при афазіях вже за півроку мова відновлюється, — каже логопед обласної клінічної лікарні Галина Хрибтун. — Проте іноді цей шлях може тривати кілька років. — Все залежить від того, наскільки людина усвідомлює свій дефект, від попереднього життєвого досвіду та професії, а також від підтримки та участі близьких у процесі реабілітації».
Фахівчиня розповідає про одну зі своїх недавніх пацієнток із сенсорною афазією:
«Ось недавно була в нас жінка з порушеннями аналізу та синтезу. На всі запитання вона відповідала штампами, довго не розуміла, що хочемо від неї, плакала від безпорадності. Проте вже через місяць ми почали говорити словосполученнями, а сьогодні вона продовжує відновлення вдома. Жінка робить шкільні уроки зі своєю онукою, а донька допомагає пригадувати їй закони юриспруденції. Так, повернення до улюбленої справи життя є для неї неабияким стимулом».
Когось треба навчити ходити, а когось — говорити, інформують "Вікна". І тут йдеться не лише про застосування певних методик, але й вміння фахівця знайти підхід до людини, наполегливо долати наслідки інсульту разом з пацієнтом.
«Найголовніше — зміна якості життя пацієнта, — продовжує Галина Хрибтун. — Тому дуже радію, коли є найменший прогрес, коли чоловік врешті називає ім'я своєї дружини, пригадує щось важливе з доінсультного періоду, коли поступово з малих пазликів складається велике панно світу пацієнта, у який він повертається як до звичної життєвої реальності».
Сьогодні логопедія серед найзатребуваніших професій, проте фахівців цієї спеціалізації не так багато.