Висновок — позитивний, планова діяльність відповідно до документа є допустимою. Таким чином ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» може приступити до наступного етапу — будівельних робіт.
Нагадаємо, повідомлення про планову діяльність калуське підприємство оприлюднило ще 5 грудня минулого року. Будь-хто міг подати зауваження та пропозиції до планової діяльності та обсягу досліджень, які мають бути включені до звіту з оцінки впливу на довкілля. У відведений для цього термін пропозицій та зауважень на адресу Міністерства не надходило. Тож, ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» перейшло до наступного етапу — розробки Звіту з оцінки впливу на довкілля. Оприлюднений 26 серпня цього року звіт містить 720 аркушів. За законодавством передбачене його громадське обговорення. У зв’язку з пандемією громадські слухання не проводилися, а обговорення проводили у формі надання письмових зауважень і пропозицій. Як зазначено у повідомленні з Єдиного реєстру від 10 листопада, з дня офіційного оприлюднення Звіту з оцінки впливу на довкілля зауважень і пропозицій громадськості до Міністерства енергетики і захисту довкілля не надходило.
Нагадаємо, будівництво установки переробки фракцій піролізу планується здійснювати на території ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» в межах орендованої земельної ділянки, на площі 1,88 га. Площа забудови — близько 0,5 га. Номінальна потужність установки по сировині (фракція С4) 110 тис. тонн на рік, по кінцевому продукту — 45 тис. тонн в рік. Ацентонітрил буде використовуватися як розчинник (потреба 0,37 тонн на рік) з регенерацією та подальшим використанням у виробничому процесі. Запроєктований об’єкт складається з установки з виробництва 1,3-бутадієну, будівлі енергозабезпечення, градирні, чилерної установки, технологічних естакад та нової факельної установки. Основна етажерка установки виробництва 1,3-бутадієну має розмір 12 х 24 метри, висота її найвищої колони — орієнтовно 56 метрів.
Тривалість будівництва — 16 місяців. На новому виробництві буде створено 25 робочих місць. Кінцевий продукт нової установки — бутадієн — є сировиною для синтезу синтетичного каучуку.
Як зазначено в Звіті з оцінки впливу на довкілля, вплив на атмосферне повітря, а саме викиди забруднюючих речовин, в процесі здійснення планованої діяльності носитимуть постійний характер. Вплив на водне середовище пов'язаний з утворенням хімічно забруднених стоків.
Відстань від межі виробничого майданчика підприємства до найближчої житлової забудови с. Верхня — 1100 м (північний напрям), с. Мостище — 1300 м (східний напрям), м. Калуш — 3300 м (південно-східний напрям), с. Кропивник — 1700 м (південно-західний напрям) та с. Степанівка — 1700 м (північно-західний напрям). Для моніторингу за станом атмосферного повітря виділено дев’ять контрольних точок: чотири на межі санітарно-захисної зони підприємства та п’ять — на межі найближчої житлової забудови від майданчика проектованого об’єкту.
І сировина, і кінцевий продукт нового виробництва є пожежонебезпечними і шкідливими речовинами та вимагають спеціальних заходів з техніки безпеки. Зокрема вибухо та пожежонебезпечними є фракція С4, ацетонітрил і 1,3-бутадієн. Крім того ацетонітрил є токсичною речовиною третього класу, а бутадієн — четвертого класу небезпеки.
Постійні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від роботи нової установки — понад 1,4 тис. тонн вуглекислого газу на рік і близько 3 тонн інших речовин. Серед останніх — близько 2 тонни викидів кінцевого продукту — бутадієнту, близько 473 кг на рік азоту діоксину і 365 кг на рік ацетонітрилу. Також у звіті оприлюднено загальні викиди забруднюючих речовин по підприємству (враховуючи нову установку) і вони становлять близько 344,7 тис. тонн на рік. З них 342,6 тис. тонн — діоксид вуглецю (вуглекислий газ). І якщо, наприклад, викиди ацетонітрилу від установки, яку планують збудувати, становитимуть лише невелику частку від загального обсягу викидів цієї токсичної речовини підприємством (0,365 тонн на рік із загальних 21,7 тонн), то викиди 1,3-бутадієну (дивінілу) будуть в основному пов’язані із запуском нового виробництва (2,04 тонн із загальних 2,19 тонн на рік).
«Аналіз розрахунків, проведених з урахуванням фонового забруднення атмосферного повітря та існуючих джерел викидів ТОВ «Карпатнафтохім», показав, що за всіма інгредієнтами, при функціонуванні установки переробки фракцій піролізу, приземні концентрації на межі нормативної санітарно-захисної зони ТОВ «Карпатнафтохім» та на межі житлової забудови не перевищуватимуть значень, що нормуються (ГДК)», — зазначено у звіті.
Однак «суттєвий вплив на довкілля можливий лише у випадку виникнення аварійних ситуацій локального характеру з загрозою прямого забруднення природних компонентів. Такі аварії можуть супроводжуватися вибухом і пожежею, тобто руйнівною і забруднюючою дією. Несвоєчасне виявлення та/або невірні дії при ліквідації аварійної ситуації можуть стати причиною виникнення великої аварії, що супроводжуватиметься значно більшими викидами небезпечних речовин», — повідомляється у звіті.
У звіті вказано, що аналіз стану повітря у контрольних точках будуть робити з періодичністю раз на квартал.
У висновку Міністерства екології і захисту довкілля, який було оприлюднено 10 листопада також визначено екологічні умови провадження планової діяльності.
А саме: серед умов, які встановлюються під час роботи установки:
- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря мають здійснюватися на підставі дозволу на викиди та не повинні перевищувати гігієнічні нормативи на межі санітарно-захисної зони;
- перед початком експлуатації підприємство має встановити скубера для очистки повітря від технологічного процесу;
- ємності і апарати, які працюють під тиском мають бути обладнані запобіжними клапанами;
- використовувати тільки справне технологічне обладнання з корозійностійких матеріалів тощо.
Заходи, які підприємство має вжити для запобігання надзвичайним ситуаціям і ліквідації їх наслідків, — передбачити автоматичне відключення обладнання при перевищенні параметрів процесу більш як на 10%, припиняти роботу при виникненні будь-яких нештатних ситуацій.
Серед обов’язків, покладених на ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ», — здійснювати благоустрій та озеленення санітарно-захисної зони, оплачувати компенсаційні збитки при аварійних ситуаціях, щоквартально контролювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, проводити моніторинг якості гуртів на території виробничого майданчика, санітарно-захисної зони та її меж, забезпечити визначення якісного і кількісного вмісту забруднюючих речовин у водах річки Дністер у місці можливого впливу тощо.