Ілюстроване фото. Психологиня радить не критикувати себе і не знецінювати досягнення інших Психологиня Іванна Гусениця зазначає, що функція заздрості дуже конкретна — вона допомагає зорієнтуватися у власних бажаннях. Це наче сигнал: «Я тоже цього хочу!».
Заздрість — це потужне почуття, яке містить багато енергії, яка повинна мати вихід. Можливі три варіанти:
1. Знецінити об'єкт.
"Вони б нічого не мали, то їм батьки купили", "Нащо їй той університет, тепер сидить і дитину бавить", "І що, що за кордоном працює, вже рік те саме пальто носить"...
Саме заздрість стає основою для подібних реплік. Це захисний механізм «а мені того і не треба, яка з того користь?».
Ця стратегія не дозволяє втілити в життя власні бажання, мрії, цілі. Критикувати когось можна роками або й упродовж усього життя.
2. Знецінити себе
«Це я дурень, я цього не заслужив. Мужики вже другу машину змінили, а я?", "Я не достойна бути в колі тих жінок, у мене недостатньо знань, поганий одяг, я з села...".
Людина сама себе критикує, знецінює, займається самобичуванням. Тут і захворіти можна.
3. Здобути те, чого хочеться
Подумати, чому я заздрю? Чого я хочу насправді? Розробити приблизний план дій для досягнення бажаного. Так ми спрямовуємо думки, силу, енергію на досягнення бажаного. Тут дуже важливо зрозуміти чого насправді ми хочемо? Наприклад:
"Я заздрю подрузі, яка відпочиває за кордоном. Вона подорожує чотири рази на рік".
Коли проаналізували ситуацію виявилося, що не подорожі потрібні клієнтці, а можливість дозволити собі подорожі. Тобто, матеріальний бк, зазначає психологиня.
"Вона лише бігає в салон, в перукарню, на фітнес. Постить фото. А чоловіка не втримала".
Коли розібрали цю ситуацію, то виявилося, що жінка заздрить хорошому зовнішньому вигляду родички, адже та може приділити собі час. А головне — клієнтка лінується доглядати за собою.
"Женилися і лиш сваряться. Пожили два роки і розлучилися. Що то за шлюб такий?"
Кажучи так, чоловік прагне мати власну сім'ю.
Психологиня зізналася, що свого часу заздрила дівчатам, які носили шуби. У результаті зрозуміла, що їй не вистачає жіночих радощів:
"Особисто я заздрила дівчатам, що носили шубки. Коли, нарешті, стояла в магазині обираючи, зрозуміла, що насправді хотіла мати можливість придбати таку жіночу радість. Приміряла, обрала красиве пальто, а решту грошей навіть не пам'ятаю на що витратила".
Іванна Гусениця дала загальні рекомендації тим людям, які люблять заздрити.
— Важливо зізнатися собі: «Так, я заздрю»;
— Не критикувати себе і не знецінювати досягнення інших, а зрозуміти, про яку мою потребу говорить моє почуття заздрості;
— Вчитися хвалити себе та радіти досягненням інших;
— Скласти план для досягнення того, що насправді потрібно нам.
