Загальна архітектурна ідея комплексу — це трикутний будинок-гражда галерейного типу Це ще один спільний задум Прикарпатського національного та Варшавського університетів. Він втілюється у життя паралельно із відбудовою Обсерваторії на горі Піп Іван і так само сприятиме європейській інтеграції України, інформують "Вікна" з посиланням на пресслужбу ПНУ імені Василя Стефаника.
Проєкт новобудови Міжнародного центру зустрічей студентської молоді України та Польщі (МЦЗ) створювали українські архітектори досить тривалий час. Адже надто складну мету поставили перед ними. З одного боку, треба було вдало вписати будівлю у гірський ландшафт з максимальним збереженням в архітектурі національного колориту, а, з іншого, створити надсучасний комплекс з першим у Карпатах конференц-залом великої потужності. Наразі його було затверджено замовником, виготовлено проєктно-кошторисну документацію та наприкінці минулого року розпочались будівельні роботи.
За ідеєю Прикарпатського та Варшавського університетів, діяльність Міжнародного центру зустрічей (МЦЗ) має бути спрямована на розвиток партнерських відносин і співпраці студентів, представників позашкільної освіти та волонтерського руху української, польської, а також молоді інших країн Європейського Союзу. Центр зустрічей сприятиме активізації процесу євроінтеграції України. Саме село Микуличин підходить для реалізації цього задуму якнайкраще, бо воно також у певному розумінні стоїть на кордоні країн, народів, культур, релігій і мов. У XIX столітті воно було найбільшим за площею селом Польщі.
Згідно з легендою, якось прогулювався боярин Микула зі своїм військом. З усіх боків обступили його вороги на високій горі. Але військо Микулине та й сам Микула не мали страху й заспівали патріотичних пісень. Їхній спів покотився над Говерлою, над Прутцем, над Прутом. Перестрашилося вороже військо того співу, і їхній ватажок наказав схопити Микулу. Забряжчали мечі, затріщали кольчуги. Багато було ворогів, та Микула не перестрашився: усіх їх перебив. Тож цю гору почали називати Микулинкою, а село — Микуличин. Нині це найдовше в Україні село (загальна протяжність 44 км) відоме ще й своїм унікальним курортним кліматом. Тому в ньому зведено низку пансіонатів, функціонують відпочинкові дитячі табори. Й новий Міжнародний центр зустрічей молоді будується поруч зі спортивно-озоровчим комплексом «Смерічка» Прикарпатського національного університету.
Загальна архітектурна ідея комплексу — це трикутний будинок-гражда галерейного типу. З усіх його боків – двоповерхові корпуси. Серединна частина використовуватиметься як конференц¬зал. Загалом передбачено створення 60 номерів, у яких можна розмістити від 120 до 200 осіб. Головний вхід у МЦЗ передбачено з вулиці. Є також додаткові виходи з терасами для відпочинку. Сам зал (450 кв. м) є універсальним для конференцій, концертів та будь-яких інших масових заходів на 350 осіб. Його висота сягне 12 метрів. Найнижча стеля допоміжних залів — 6 метрів.
На першому поверсі також розташовуватимуться їдальня й кафе. Проектом передбачено й допоміжні танцювально-тренувальні зали, які сучасна конструкція дозволяє трансформувати. З конференц-залу — вихід до річки Прут.
З вулиці Міжнародний центр зустрічей студентської молоді України та Польщі матиме ефектний вигляд як класична гуцульська гражда з трикутними дахами та трикутними балконами. На другому поверсі, крім номерів, заплановані бібліотека та комп’ютерний зал, медіатека, відпочинкові зони.
