Маленьке місто для молодих калушан: вирок чи мотивація?

У 2019 році, за офіційними даними, серед молоді налічувалося 40% безробітних. Вступаючи до вишу, юнаки і дівчата мріють, що диплом про вищу освіту відчинить для них усі двері. Однак реальність дещо інша: невідповідність навчальних програм в університетах до потреб роботодавців, відсутність досвіду, низькі зарплати. Багато молодих людей після завершення навчання повертаються у рідні маленькі містечка, де не так уже й багато робочих місць і перспектив.
Переглядів: 1336
Можна запозичити якусь цікаву ідею у Львові чи Києві, й реалізувати в Калуші, бачать плюси молоді калушани

Чи є вища освіта запорукою успіху і чи можна реалізувати себе, якщо ти живеш у маленькому місті?

Чимало молодих людей спочатку зневірюються в обраній професії і в рідному місті, але згодом все ж знаходять шляхи реалізувати себе. Нехай і не за фахом.

Інна Болеховська закінчила Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника за спеціальністю «Психологія», повернулася в рідний Калуш і зараз працює заступником керівника магазину «Prostor».

Калушанка вважає, що в місті мало перспектив, а отриманих знань у виші недостатньо, щоб працювати за фахом.

«Моя спеціальність дуже цікава, але університет дає загальні, а не поглиблені знання. З часом я зрозуміла, що взагалі обрала не ту професію, а  потім уже й не шукала роботу психологом. По-перше, щоб працювати за спеціальністю довелося б заново вчитися, а по-друге, потрібно мати зв’язки. У мене їх не було, а грошей потребувала. Тож, почала працювати продавцем-консультантом, а згодом завдяки таким якостям, як відповідальність і наполегливість, стала заступником керівника магазину. І ні про що не шкодую», — ділиться Інна.

Студент Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького зі спеціальності «Ветеринарна медицина» Сергій Стратій розповідає:

«Для моєї спеціальності у Калуші зараз є тільки один варіант — державна ветеринарна служба. Я не бачу там перспектив і не маю зав’язків, щоб туди влаштуватися. Саме тому за рекомендацією своєї викладачки пішов працювати у ветеринарну клініку «ОлВет» у Івано-Франківську. Звичайно, добирання забирає додатковий час і кошти, але це не назавжди».

Щоб реалізувати себе, Сергій подався до обласного центру, але в майбутньому планує набратися досвіду і відкрити власну ветеринарну клініку або, як мінімум, оглядову хірургію в рідному місті:

«Зараз я не бачу перспектив у Калуші, але це не означає, що я не хочу їх створювати. Моя мета — працювати самому на себе».

Калушанка Анна Дзундза зазначає, що змогла реалізувати себе у б'юті-індустрії.

«За спеціальністю я кухар-технолог. Після навчання не мала бажання залишитися жити в Івано-Франківську чи поїхати ще кудись. У Калуші не багато перспектив, але тут у мене були рідні, майбутній чоловік і я не хотіла жити далеко від них. Коли почала шукати роботу, багато вакансій мені не підходило, бо на той момент у мене була маленька дитина і я шукала варіант із більш-менш гнучким графіком. Довго думала і вирішила пройти курси з архітектури брів. Сумнівалася, чи в мене вийде, але моя викладачка сказала, що все треба пробувати. Спочатку було важко, не все вдавалося. З того моменту пройшло вже три роки. За цей час я розвивалася, вдосконалювалася, і тепер займаюся ще й зачісками, макіяжем і ламінуванням вій. Найважливіше, що моя робота приносить мені задоволення».

Олег Царевич вважає, що чим менше місто, тим менше можливостей. Але, коли покинув стіни університету, все одно покладав надії на Калуш:

«Я отримав звання бакалавра зі спеціальності «Технологія машинобудування», хоч і розумів, що в меншому місті складніше знайти роботу. Я вирішив спробувати, бо головне — це бажання, наполегливість і трішки везіння. У Калуші одразу подався на ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ». Пройшов на співбесіду і мене прийняли на роботу».

Олег шукає ідеї для стартапу і каже:

«Те, що в нашому місті не дуже багато всього є — це теж плюс. Можна запозичити якусь цікаву ідею, наприклад, у Львові чи Києві, й реалізувати тут».

У малих містах перспектив і можливостей і справді менше. Тішить молодь не дуже поспішає покидати рідне місто назавжди, шукає способи реалізації себе, прагне розвивати своє місто й будує плани на майбутнє у Калуші. Можливо все — головне дуже захотіти.

Марія ПОПАДИН, студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка