Ілюстрація. Більшість опитаних з острахом дивиться в майбутнє. Про це свідчать результати опитування, опубліковані у Climatic Change, інформує "Громадське".
Загалом анонімно опитали 607 дорослих американців від 27 до 45 років. Дослідження не показало значної статистичної різниці між поглядами чоловіків і жінок.
Виявилося, що 96% респондентів дуже або надзвичайно стурбовані благополуччям своїх потенційних майбутніх дітей через зміни клімату. Одна 27-річна учасниця сказала, що не може з чистою совістю народити дитину та «змусити її виживати в апокаліптичних умовах», пише The Guardian.
Водночас 59,8% опитаних заявили, що стурбовані тим, що їхні майбутні діти можуть залишати вуглецевий слід, і це сприятиме погіршенню ситуації з кліматом.
Автор дослідження Метью Шнайдер-Майерсон розповів, що страхи за майбутнє своїх дітей базувалися на песимістичних оцінках глобального потепління. З 400 респондентів, які прогнозували майбутнє, 92% називали його негативним, 5,6% — змішаним чи нейтральним і лише 0,6% — позитивним.
Одна 31-річна учасниця сказала, що зміни клімату — єдина причина, чому вона вирішила не мати біологічних дітей. «Я не хочу народжувати дітей у світі, що вмирає. Але дуже хочу бути матір'ю», — сказала вона.
А 42-річний батько сказав, що у 2050 році світ стане «пеклом» із війнами за обмежені ресурси, руйнуванням цивілізації, підняттям рівня моря, голодом, посухою та повенями.
Крім того, 6% респондентів, які вже є батьками, заявили, що шкодують про народження дітей. 40-річна мати сказала, що переживає за дітей, бо вони «зіткнуться з кінцем світу через кліматичні зміни».
Шнайдер-Майерсон каже, що його опитування дещо обмежене. У ньому брали участь переважно білі громадяни США, з освітою та ліберальними поглядами. Опитування потрібно провести у різних країнах світу, з представниками різним національностей, щоб з'ясувати, як впливають зміни клімату на рішення мати дітей.
Крім того, автор дослідження пише, що усиновлення може бути однією з альтернатив біологічного зачаття дитини, але у цій роботі питанню усиновлення не надавали достатньо уваги, тому воно потребує подальшого вивчення.