Кіно-театральну інсталяцію "Голгофа голодної смерті" представив театр "Прем'єра" Інсталяція була присвячена жертвам голодомору 1932-33 років, ніким не оплаканим, не відспіваним, похованим у спільних могильниках, без труни і молитви, позбавленим могили й шани, інформують "Вікна".
Кіно-театральну інсталяцію "Голгофа голодної смерті" представив театр "Прем'єра" (режисер — Алла Терещенко).
Привяту втілили актори: Мар'яна Малик, Леся Ланик, Надія Кецман, Остап Лисаник, Юліана Яцишин, Оксана Герус, Ірина Сидорко, Оксана Ляхович, Оксана Кецман, Уляна Коневич.
Диктор — Михайло Стасів, кіноінсталяція — Захар Борик, звукорежисер — Віктор Левченко.
Цей день вшановують щорічно у четверту суботу листопада.
Українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голод 1932-1933 років — саме його нині називають геноцидом українського народу, здійсненим сталінським режимом.
Жертвам ніким не оплаканим, не відспіваним, похованим 
у спільних могильниках, похованим без труни і молитви, позбавленим могили й шани присвячено кіно-театральну інсталяцію "Голгофа голодної смерті",яка відбулася напередодні в КЗ ПК "Мінерал", у постановці театру "Прем'єра", режисер Алла Терещенко. Хвилиною мовчання та покладанням лампадок вшанували пам’ять про заморених голодом.У Краєзнавчому музеї Калущини та Меморіальному музеї «Калуська в’язниця» експонуються роботи Петра Савчина. Останні п’ять років життя — з 75 до 80-ти, уже смертельно хворий художник присвятив свої роботи розкриттю теми злочинів радянського тоталітаризму: Голодомор, концтабори, депортації.
На картинах художник відобразив пережите: сирітство, участь у національно-визвольній боротьбі на Галичині, мобілізація до Червоної армії під час війни, повернення в УПА, 9 років таборів в Мордовії. Також зображував розповіді інших. До кожної картини є підписи-оповіді: де і що побачив чи від кого почув. Розповідь про Голодомор написана не зі свого досвіду, а за спогадами інших.
