Ольга Склярчук каталась найвисокогірнішому озері України цілу годину. Оля Склярчук — родом із Чернівців, мешкає в Яремче, віддалено створює графічний дизайн, ілюстрації. Вона з дитинства займалася художньою гімнастикою, а надалі кілька років відвідувала школу аматорського фігурного катання у Чернівцях. Із 2017 року три сезони працювала інструкторкою на ковзанці на Буковелі, а минулої зими — лижним інструктором на курорті в Словаччині, інформують "Вікна" з посиланням на сайт "Varosh".
Кілька років тому в Олі виникла ідея покататися на замерзлому гірському озері. Дівчина часто ходить в гори, навіть одна. І ось виник задум поєднати два захоплення — гори і ковзани. Відтак ця пристрасть втілилася на світлинах — тендітна дівчина у білій сукні, на ковзанах, на крижаному озері в обіймах гір, а червона стрічка для художньої гімнастики підсилює динаміку, створює акцент, контраст.
Аби зробити такі знімки, треба не тільки підготуватися і піднятися в гори в холодну пору. Слід вичекати сприятливу мить, яка мінлива, невловима. Йдеться про період трансформації осені в зиму, коли вдаряють морози, озеро вкривається дзеркальною кригою, але ще нема снігопадів. Не щороку так буває. Дівчина кілька років навіть сама приходила до Бребенескула, з ковзанами і штативом, аби покататися в задоволення і створити світлини собі на згадку. Однак погода щоразу перешкоджала ідеї. Проте й Оля не здавалася, прагнула зловити мить, цього разу спільно з фотографом рано-вранці виїхали з Яремче, піднімалися від бази Заросляк, 12 км в один бік. Вона каталася годину, зробили кілька світлин і одразу спустилися.
«Я багато разів так ходила, і ковзани з собою тягала… Я і так багато ходжу в гори, тому мені це не було дуже в напряг. Цього року якось пощастило більше, але все одно озеро замерзло не дуже однорідно. Трохи холодно було кататися, але все одно сподобалося. Зранку було -8, вдень, думаю, було тепліше. Якщо активно рухаєшся, то нормально почуваєшся».
Людей взагалі не було. Тільки гори, озеро, дівчина в сніжній повітряній сукні і фотограф. Оля наголошує, що це непрофесійна фотосесія, а просто мрія — покататися на Бребенескулі і мати знімки на згадку.
