Ілюстрація. Середня зарплата лікаря становить 10-15 тисяч гривень Лікарні уклали договори з НСЗУ і почали працювати за Програмою медичних гарантій. Тобто отримувати гроші за послугу, яку надали пацієнту, а не просто за наявність ліжок. Відповідно для закладу з’явилася мотивація бути привабливим для пацієнта, щоб надавати більше послуг, бо за пацієнтом приходять гроші, інформують "Вікна" з посиланням на пресслужбу МОЗу.
Аби конкурувати за пацієнта, лікарні отримали свободу управлінських рішень. Заклади, які підписали договір з НСЗУ стали автономізованими, тобто незалежними суб'єктами господарювання. Завдяки фінансовій звітності, яку надають лікарні, ми можемо назвати середньомісячні витрати на оплату праці працівників спеціалізованої ланки. За період квітень-вересень середньомісячні витрати на оплату праці до відрахування податків у закладах, які надають спеціалізовану медичну допомогу становлять:
- керівники закладів — 23,5 тис. грн;
- лікарі — майже 9 тис. грн;
- середній медперсонал — 7,5 тис. грн;
- молодший медперсонал — 6,1 тис. грн.
Найвищі середньомісячні витрати на оплату праці лікарів спеціалізованої медичної допомоги зафіксовані у Луганській області — 10,8 тис. грн та Києві — 10,4 тис. грн. Найнижчі у Одеській області — 7,3 тис. грн., Рівненській — 7,5 тис. грн та Хмельницькій — 7,8 тис. гривень.
Проте є випадки, коли витрати на оплату праці лікаря в одній з лікарень прифронтової зони складають у середньому 73 тис. грн. Адміністрація підняла зарплати, щоб утримати фахівців.
Ще декілька прикладів: Хмельницька інфекційна лікарня — середні витрати на оплату праці лікаря там становлять 40,5 тис. грн, Одеський обласний клінічний медичний центр — 24,8 тис. грн, Полтавська обласна інфекційна клінічна лікарня — 24,6 тис. гривень.
НСЗУ не має жодного впливу на розміри зарплат у лікарнях, а оплачує надані медичні послуги згідно зі звітами про їх надання та з договором. Відтепер фінансова мотивація повністю у компетенції керівників медзакладів. І від стратегії розвитку, яку вони оберуть, та спроможності скласти реальний фінансовий план і виконати його, залежить успішність лікарні і зарплати працівників.
Є приклади, коли завдяки реформі виплати закладу зросли у 5 разів, а зарплати залишилися на рівні нижче середнього для цього регіону. Або коли заклад тримає на депозиті значні суми, тоді як працівники і далі отримують невисокі зарплати. 1263 заклади — це 57% від загальної кількості тих, що уклали договір з НСЗУ, прозвітували, що мають на своєму рахунку залишок понад 1 млн грн.
Розмір зарплат, премій, інша фінансова мотивація, що раніше регламентувалася різними постановами, зараз стала відповідальністю адміністрації лікарні. Тепер розмір зарплати визначається лише колективним договором, який укладають працівники закладу і керівник. Медики мають повне право користуватися цим інструментом і не підписувати колективний договір формально. Адже цей документ дає лікарям та медичним працівникам можливість відстояти право на гідні умови праці і достойну зарплату.
Щодо первинної ланки, яка почала працювати за новою системою фінансування ще у липні 2018 року, то середньомісячні витрати на оплату праці тут значно вищі. За січень-вересень 2020 року вони склали:
- керівники — 24,9 тис. грн;
- лікарі — 15 тис. грн;
- середній медичний персонал — 8,4 тис. грн;
- молодший медперсонал — 4,6 тис. грн.
Так, у центрі первинної допомоги Бобринецького району Кіровоградської області середні витрати на оплату праці лікаря становлять 60,1 тис. грн, а у Костянтинівському районному центрі первинної допомоги на Донеччині — 55,3 тис. грн.
Щодо екстреної медичної допомоги, то середньомісячні витрати на оплату праці тут значно вищі. Це пов’язано також з обов’язковими доплатами фахівцям, які працюють з підозрами або підтвердженим випадком коронавірусної хвороби. За квітень-вересень 2020 року вони склали:
- керівники — 28,8 тис. грн.;
- лікарі — 18 тис. грн;
- середній медичний персонал — 14,9 тис. грн. грн;
- молодший медичний персонал — 7,8 тис, грн.
За даними електронної системи охорони здоров’я, з квітня цього року звільнилось трохи більше 5 тисяч лікарів спеціалізованої ланки. Також система зареєструвала понад тисячу нових фахівців. Трансформація системи виявила прогалини на медичному ринку праці і створила попит на нові спеціальності.
