"Хоча клінічно у мене був ковід, ПЛР-тест прийшов негативний", — Медична директорка Калуської ЦРЛ

З березня 2020 року Калуська ЦРЛ працює з пацієнтами з коронавірусною хворобою чи підозрою на неї. За цей час у стаціонарі лікарні медичну допомогу надали 1575 пацієнтам.
Переглядів: 2249
Наталія Кінаш дякує персоналу Калуської ЦРЛ за професійність, мужність і людяність

Як розповіла медична директорка Калуської ЦРЛ Наталія Кінаш, медикам довелось працювати з абсолютно новим захворюванням у незвичних екстремальних умовах, наражаючи свої життя на небезпеку. До надання допомоги за цей час залучали лікарів різних профілів як з великим досвідом роботи, так і зовсім молодих спеціалістів, але з великим бажанням допомагати людям, інформують "Вікна" з посиланням на сайт "Нафтохімік-Калуш".

Медична директорка також зазначає, що не в усіх пролікованих хворих були пневмонії: частина поступила на лікування з інших причин, до прикладу, з інсультами. Але при здачі ПЛР-тестів у них виявляли ковід. Нерідко наслідком коронавірусної інфекції в хворих були тромбози. Загалом захворювання це не вивчене, щоразу з’являється нова симптоматика. У декого це проявляється головними болями, підвищенням артеріального тиску, загальною слабкістю, ломотою, але без температури. Та якщо ІФА-тест показує наявність антитіл, то на 99% у цієї людини була коронавірусна інфекція.

— Всім нашим працівникам, які працюють з коронавірусними хворими, ми робимо один раз у 14 днів ІФА-тест, а тим, хто на «чистій» стороні, — один раз у місяць. І при цьому нерідко виявляємо, що у частини персоналу вже сформовані антитіла. Це означає, що захворювання у них пройшло безсимптомно, — зауважує Наталія Кінаш.

Дослідження засвідчують, що до 40% результатів ПЛР-тестів, які отримують медзаклади, показують хибні результати. Медична директорка на власному досвіді в цьому переконалася:

— Хоча клінічно у мене був ковід, ПЛР-тест прийшов негативний. Але на 15-ий день при здачі ІФА-тесту вже були антитіла. Загалом диференціювати звичайний грип від коронавірусу складно.

За спостереженнями медиків, захворювання на коронавірус значно перевищує офіційні цифри. Адже багато людей мають легкий перебіг і не звертаються за медичною допомогою, іноді думають, що це звичайна ГРВІ, а не коронавірус. Також не всі здають тести.

За словами Наталії Кінаш, у серпні-вересні в Калуській ЦРЛ були зайняті по 130-136 «ковідних» ліжок, а тепер — 100. Але тоді в багатьох хворих був набагато легший стан.

— За місяці роботи з коронавірусними хворими медики, зокрема і первинна ланка, налагодили свою роботу. Тепер у стаціонар потрапляють лише ті пацієнти, які мають важкий перебіг хвороби і дійсно потребують госпіталізації. Також змінилися і критерії до госпіталізації. Якщо раніше у стаціонар клали хворого із сатурацією 95 і нижче, то за теперішнім стандартом МОЗ показанням до госпіталізації є сатурація 92 і нижче або 50 і більше відсотків уражених легень. Тобто відбір змінився. Більша кількість хворих лікується амбулаторно, — зауважує медична директорка.

Але оскільки в стаціонарі зросла частка важких пацієнтів, то зросла і смертність. Є випадки, коли пацієнти помирають до трьох діб. Загалом, якщо важко з перших днів, то прогноз невтішний. Стабілізувати і вивести такого пацієнта дуже складно. Також раніше, якщо у хворого були цукровий діабет, гіпертонія, онкологія і ще коронавірусна хвороба, то його госпіталізовували. А тепер госпіталізація відбувається лише в тому випадку, коли ці хвороби у стані загострення.

Помирають зазвичай хворі 60+, оскільки в переважної більшості людей в такому віці з’являються супутні захворювання і патології. Проте супутні захворювання можуть бути і в молодшому віці. До прикладу, 1 грудня помер 32-річний житель району, який мав важку серцеву патологію, а інфікування коронавірусом загострило перебіг хвороби.

Друга причина — це спадкова схильність до важкого перебігу захворювань, каже Наталія Кінаш:

— Ми вже мали такі випадки, коли втратили і маму, і доньку, також це можуть бути батько і син, рідні брати. Ми спостерігаємо таку закономірність.