Кожен кит здатний зв'язувати велику кількість вуглекислого газу та виводити зайві парникові гази з атмосфери Про це на сторінці у Facebook написав Національний антарктичний науковий центр, інформують "Вікна".
З порту Кейптауна (Південно-Африканська Республіка) до берегів Антарктиди вирушили Каріна Вишнякова та Юлія Іванчикова, які представляють Національний антарктичний науковий центр та Український науково-дослідницький центр екології моря. Вчені працюватимуть на українському траулері «Море Содружества», що вестиме промисел антарктичного крилю.
Дослідниці мають амбітні завдання:
- кити: вивчення їхнього просторового розподілу та поповнення фотокаталогу, започаткованого на станції "Академік Вернадський" 2018 року;
- крижана риба: відбір зразків для визначення вмісту стійких органічних забруднювачів у її тканинах. За підсумками досліджень ЄС може заборонити низку пестицидів та продуктів фарміндустрії, які забруднюють Світовий океан;
- антарктичний криль: дослідження відмінностей біохімічного складу в різних районах промислу. Слід зазначити, що криль та крижана риба є основою морських екосистем Антарктики та Субантарктики;
- паразити промислових риб: вивчення їхнього біорізноманіття як фактору, що впливає на динаміку популяцій риб.
Варто відзначити, що це буде вже третій сезон роботи унікального, єдиного в усій Антарктиці програмно-апаратного комплексу «Ферібокс», за допомогою якого одночасно вимірюються 14 фізичних, хімічних та біологічних характеристик морського середовища. Саме за показами «Ферібоксу» морські біологині визначатимуть точки відбору зразків.
Район промислу і досліджень включає в себе акваторії біля Південних Оркнейських островів, Південних Шетландських островів, протоку Брансфілда. Це так званий район 48-ї статистичної звітності Комісії з морських живих ресурсів Антарктики — традиційний район економічних інтересів України.
«Антарктика — це не лише унікальні можливості для наукових досліджень, але і зона економічних інтересів всіх технологічно розвинутих країн. У суворих умовах Антарктики співпраця українських вчених та вітчизняного бізнесу дає нові можливості і для науки, і для промислу. Дослідники отримують можливість вивчати Південний океан навіть зараз, коли в України немає жодного науково-дослідного судна, а рибальська індустрія за допомогою вчених може краще прогнозувати райони промислу та майбутні улови», — зазначив Євген Дикий, директор НАНЦ.
