"ВКонтакте" та Telegram внесли в "піратський список"

Європейська комісія внесла російську соцмережу «Вконтакте» та месенджер Telegram до переліку продуктів і послуг, які порушують права інтелектуальної власності. Причиною цього стало поширення піратського контенту та звернення правовласників.
Переглядів: 836
Ілюстрація. Дві мережі активно борються проти піратського контенту.

Про це Єврокомісія повідомила у своєму інформаційному бюлетені, інформує сайт "Громадське".

Сервіси потрапили до «піратського списку», адже надають своїм користувачам доступ до контенту без дозволу правовласників. Зокрема, Telegram надає можливість розповсюджувати та завантажувати книги, фільми та музику. Месенджер звинувачують у тому, що він не завжди реагує на скарги правовласників.

Проте у Telegram наголосили, що не порушують права інтелектуальної власності. Там зазначили, що видаляють піратський контент протягом 24 годин.

Водночас у Єврокомісії визнали, що ситуація з інтелектуальною власністю у Telegram покращилась. Зокрема, месенджер заблокував 26 каналів у Італії після звернення однієї із компаній-правовласників. У Єврокомісії також похвалили увагу месенджера до боротьби з терористичною пропагандою та жорстоким поводженням з дітьми.

Щодо «ВКонтакте» у Єврокомісії зазначають, що соцмережа дозволяє своїм користувачам мати доступ до нелегальних аудіозаписів, фільмів та книг. До того ж пошук у соцмережі сам може рекомендувати/показувати піратський контент.

На це у «Вконтакте» заявили, що теж ведуть боротьбу з піратським контентом. Там наголосили, що запровадили нові заходи щодо захисту інтелектуальної власності. Зокрема, що вони повідомляють користувачів про необхідність дотримання авторських прав не тільки в умовах сайту, а й перед кожним завантаженням файлу.

Що це за «піратський список»?

Єврокомісія створила його у 2018 році. Список складається з чотирьох розділів: онлайн-сервіси, платформи для онлайн-торгівлі, інтернет-аптеки й офлайнові торгові майданчики. Включення ресурсів до списку не має юридичної сили і не передбачає санкцій. Основна мета — покращувати ситуацію із захистом інтелектуальної власності та спонукати місцеву владу обмежити доступ до піратських ресурсів, а компанії — задуматися про співпрацю і роботу із ресурсами зі списку.