"Старий Калуш" пропонує віртуальну мандрівку найдраматичнішими руїнами міста

Минула віртуальна мандрівка Калушем закінчилася біля старого калійного, тобто, до місця, де сходяться вулиці Чорновола, Вітовського та Фабрична. І тут ніяк не випадає пройти мимо найдраматичніших руїн нашого міста.
Переглядів: 1105
Від старого калійного зберігся годинник

Територія "старого калійного" — не для легальних екскурсій, йдеться на Facebook-сторінці Old Kalush. Як і багато місцин в Калуші, старий калійний перебуває в незрозумілому статусі та у загадковій власності. Вхід заборонено — от і все. Але просто так піти собі геть від одного з найважливіших пунктів історії та економіки міста — неможливо.

"Професійне мріяння — не справа краєзнавців, та якщо б отак кожної неділеньки пару десятків людей чемно спацерували та намагались розпитати у охоронців чому не можна, чиє розпорядження не допускати до огляду пам’яток архітектури місцевого значення місцеву і немісцеву людність - може, ситуація почала б змінюватись? Бо якось забагато таємниць на такий мегаполіс", — йдеться в дописі.

Отже, тупцяючи під вежею ратуші старого калійного, яка все ще жива і своїм виглядом нагадує інші дні, спробуємо зробити дуже короткий вступ до історії калуської солі і не тільки. Калуш лежить у "соленосному" поясі Галичини. Ймовірні згадки про найстарші соляні промисли відносять ще до 14 століття. Досить добре ці часи, події і обставини відображені в оновленій статті у Вікіпедії за посиланням.

Варто, мабуть, нагадати, що сіль у давні часи — продукт стратегічний, свою ціну завжди мав. Тому королівські люстрації дбайливо інформують, як і скільки продукується солі. Економічна політика першої Речі Посполитої не надто розвивала калуські землі, а перед поділом Польщі з калуською сіллю трапилась халепа. Вона — "згіркла". Тобто, кількість калійних домішок була достатньо значною, і виробництво солі потроху занепадає. Занепадає і Польща. І ось нові господарі — австрійці — проводять на початку ХІХ століття геологічну розвідку, яка засвідчує наявність каїніту. Та й узагалі, формується корпус інформації про надзвичайну "полімінеральність" родовища. А в 1867 році утворюється підприємство, де, крім виварювальної солі, продукують і перші калійні добрива для розвитку сільського господарства.

Цей момент важливий, адже для новітнього на той час підприємства формується відповідна інфраструктура і рівень фахівців. Перед самісінькою Першою Світовою утворюється ТЕСП, а невдовзі на зміну Австро-Угорщині приходить Польща у формі другої Речі Посполитої.

Історія ТЕСПу триває, підприємство працювало і за німецької і за радянської окупації. Як воно тепер виглядає — в публікації "Старий калійний комбінат у Калуші доживає останні дні".