Як графиня Коссаковська продала Станіславів своєму братові за 2 млн злотих

9 січня 1792 Катерина Коссаковська продала місто за 2 млн золотих брату Антону-Проту Потоцькому.
Переглядів: 527
Графиня була змушена продати місто, не витримавши обмежень цісаря

У 1780-х Станиславів належав графині Катажині Коссаковській, що походила з Потоцьких, інформують "Вікна" з посиланням на сайт "ПіК".

Викупивши місто, вона планувала повністю перебрати владу у місті в свої руки, щоб зробити його головним оплотом польської культури на південній території Речі Посполитої. Та не пройшло і року, як всі її плани були знищені. Польща програла у великомасштабній війні, після чого одразу ж була поділена між кількома державами, серед яких була і Австрійська імперія. Саме до Австрії відійшла Галичина, а разом з нею і Станиславів.

Згідно указу австрійського імператора 1772 року, адміністрація Станиславова повністю припинила свою роботу. Коссаковська все ж змогла залишити собі деякі права на правління в місті, проте це було зовсім не тим, чого вона так прагнула.

25 жовтня 1772 року в місто ступили перші військові підрозділи австрійської армії, які потім сформували за стінами міста гарнізон. Солдати були вражені красою міста, величчю архітектурних шедеврів, проте за наказом імператора все ж спалили деякі адміністративні споруди.

1774 року австрійське правління провело у Станиславові перепис населення, згідно з яким у місті проживало більш ніж 400 українських та польських сімей, приблизно така ж кількість євреїв. Решту населення складали вірмени, які почали переселятись до Угорщини. В тому ж році нове правління в місті віддало наказ реорганізувати колегію єзуїтів у гімназію.

В 1776 році австрійський цісар Йозеф II віддав наказ про повну реорганізацію органів міського самоуправління. З Відня в Станиславів було відправлено краусгауптмана, тобто крайового капітана. Всіма адміністративними справами займався бургомістр, асесори (радники) та синдик (старщини). Всі судові процеси та інші юридичні події відтоді записувались в спеціальні міські реєстри. Деякі з цих записів збереглись і до нині. Їх можна побачити у музеях Івано-Франківська та бібліотеках Львова. В 1777 році в Станиславові відкрито першу в місті аптеку. В сучасному Івано-Франківську ця будівля знаходиться на пл. Ринок, 4.

В 1783 році австрійський цісар вперше відвідав Станиславів та погостював у маєтку роду Потоцьких, де місцеві вельможі влаштували в його честь гучний банкет. В 1786 році місто відвідав нраф Анджей Куропатніцкі, який описав Станиславів, як одне з найбільших та найрозвиненіших населених пунктів серед подібних йому. За його словами, в європейських столицях не було нічого такого, чого б не можна було знайти у Станиславові. В 1787 році відновив свою роботу пивоварний завод.

В тому ж році Катажина Коссаковська заснувала при “домі старців та безпритульних” публічну школу для дівчат. Згідно з наказом австрійського цісаря, після захоплення міста його військами, громадяни Станиславова повинні були відробляти 2 обов’язкові повинності, одна з яких надходила у казну Австрії, а інша — роду Потоцьких, тобто безпосередньо Коссаковській. 1789 року світ побачив “Віденський патент”, згідно з яким приватні підприємці міста повинні були ділитись прибутками з Коссаковською, в той час, як адміністративними органами керували австрійці.

Не витримавши обмежень з боку цісаря, горда графиня Коссаковська 9 січня 1792 року продає Станиславів за 2 млн. злотих своєму брату — відомому на той час фінансисту Протазію Потоцькому.

Він, в свою чергу, в 1793 році зробив найдетальніший (як і личить справжньому фінансисту) перепис майна в місті. Документ мав назву “Інвертар ключа Станиславівського” і складався з декількох частин. В першій частині описувався стан господарства в місті. В другій частині знаходилась інформація про приналежність громадян міста до тих чи інших національностей.