Жителі Сівки-Калуської взялися за лопати і зібрали 30 тисяч, щоб відремонтувати дороги. ВІДЕО

Селяни здають гроші, беруться за лопати та намагаються реанімувати знищену інфраструктуру, на яку дорожні служби роками не звертають уваги.
Переглядів: 3237
За кілька днів селом зібрали 30 тисяч гривень і закупили понад 150 тонн дорожньої суміші

Влітку повінь полонила четверту частину села Сівка-Калуська. У воді було 120 будинків, йдеться в сюжеті Факти.ICTV, інформують "Вікна".

Житель села Володимир Булавинець пригадує:

"... вода була попід вікна. Фундамент високий, а машина було повністю затоплено, тільки дах стирчав".

Сільські дороги завжди були жахливими, а цьогорічна повінь їх "добила" остаточно. Асфальтове покриття місцями змило.

Тарас Барнич зазначає, що питання доріг особливо стало болючим саме після повені:

"Всюди звітують, що інфраструктурні обєкти відремонтовані, здані в експлуатацію, а тут фактично палець об палець ніхто не вдарив і нічого не зробив".

Рвані ями та глибокі вирви взимку більш небезпечні. Дорога замерзає, покривається товстим шаром льоду і це створює аварійну ситуацію. Швидка чи пожежна — доїхати в село екстреним службам складно. Від безнадії люди власним коштом та силами взялися ремонтувати дорогу.

Пісок та щебінь бодай трохи вирівняє залишки асфальту. За кілька днів селом зібрали 30 тисяч гривень. Закупили понад 150 тонн дорожньої суміші. Більшість вийшли з лопатою, інші в підмогу привезли тракторці, бо розсипати суміш треба самотужки. Чоловіки розповідають: напередодні задіяли каток. Тоді було легше.

Володимир Федорів зауважує, що суміш ненадійна і мешканці не маємо права ремонтувати дорогу:

"Ми робили просто проїзд, щоб можна було машиною проїхати, щоб колеса в ямі не лишити. Воно довго не протримається, але мусим щось робити".

У Сівці-Калуській ще більша проблема не погані дороги, а аварійний міст. Його місцева річка підмивала двічі і жодного ремонту комунальні служби не проводили. Оксана Онопченко, яка керувала селом п’ять років, має стоси зверень в усі можливі управління та державні структури. Проте — безрезультатно. У вересні тут знову була комісія, сказали зробити оцінку на його придатність. Поїхали — і про переправу забули. Оксана Онопченко підсумовує:

"Ми візуально бачимо, що міст руйнується. Не так руйнується основна частина, яка у воді, бо вона дійсно зроблена капітально, а от поверхня, асфальтове покриття, береги... Це треба все укріплювати, це треба все робити. Тут дуже багато їде машин на митницю, на підприємства "хімії". Це габаритні машини, це 40-тонники їздять. Доки той міст витримає — не знаю. Ми прийняли рішення, що питання по мосту виносимо на виконком і виконком буде звертатися до Івано-Франківської обласної ради, бо міст на балансі в них. Але потім перевибори...".

Тендер на встановлення знаку про заборону проїзду важковаговикам дорожні служби проводять пів року. І вже традиційно жодної обіцянки на ремонт переправи не дали. А селянам вчергове доводиться власноруч реанімувати дорогу, аби безпечно потрапити в лікарню, відвезти дітей у школу чи на свята піти до церкви.