Як почувають українці на карантині? Оприлюднені результати опитування за січень

Люди, які вважають, що вже перехворіли COVID-19, мають вищий рівень негативних емоційних станів.
Переглядів: 804
Ілюстрація. Жінки більш емоційно виснажені, ніж чоловіки

Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», зафіксували в респондентів зниження рівня ознак депресії, тривожності та втоми. Відносно стабільними залишаються рівень паніки (показники були достатньо низькими від початку моніторингу) та розладів сну, інформують "Вікна".

В цілому, ступінь негативних емоційних станів українців на початку 2021 року та їх динаміка не викликає занепокоєння, кажуть соціологи. Зниження рівня депресії, тривожності та втоми пояснюється періодом опитування (зимовий цикл свят), коли увага суспільства перемикається на більш оптимістичну та позитивну атмосферу (відпустки, зустрічі з близьким та рідними, надії та плани на 2021 рік), а також адаптацією до способу життя під час пандемії.

Як і у попередніх хвилях дослідження, спостерігається поступове погіршення психоемоційних станів з віком. Водночас, слід зауважити, що рівень тривожності є відносно високим серед усіх вікових груп.

У групі 60+ яскраво виражені ознаки депресії, розладів сну та втоми. Причинами є особливості вікової фізіології, страхом за власне здоров’я, а також сприйняттям ними навколишньої ситуації, особливо в час  пандемії. Натомість у молодих негативні стани виражені менше через їх здатність швидше адаптуватися до змін, гнучкість поведінки та кращий стан здоров’я.

У динаміці порівняно із весною 2020 року помітно зниження рівня усіх негативних емоційних станів серед молодої вікової категорії (18-39 років). Також знизилися показники депресії, втоми та тривоги серед респондентів середньої та старшої вікових категорій (40-59 років). Водночас, серед найстарших незначне поліпшення спостерігається лише за показником втоми. Натомість інші негативні емоційні стани у цій віковій групі надалі залишаються на відносно високому рівні, що, як зазначалося вище, пояснюється складністю до прийняття змін та ризиками щодо їхнього здоров’я та життя.

Жінки, як і у попередніх дослідженнях, демонструють вищий рівень усіх емоційних  показників, аніж чоловіки. В останніх спостерігається зниження індексів щодо тривоги, втоми, депресії та розладів сну. У жінок ㅡ зниження рівня втоми, тривоги та депресії при стабільних показниках розладів сну та паніки. Найбільші відмінності між чоловіками та жінками спостерігаються у групі 51+ , найменші ㅡ у середньому віці (36-50).

Рівень міжособистісної комунікації з родичами та іншими близькими людьми є високим. Так, 78% опитаних зазначили, що часто або ж постійно спілкуються з родиною (48% роблять це постійно, 30% ㅡ часто). Кожен п’ятий респондент робить це іноді, або ж рідко. Лише 1% опитаних ніколи не спілкується зі своїми найближчими. Відносно високий рівень комунікації з родичами спостерігається серед усіх вікових категорій. Цікаво, що чим старший вік, тим частіше опитані зазначали, що вони постійно спілкуються зі своїми рідними. У цьому віці людина змінює свій соціальний статус, втрачає професійні зв’язки, звужуючи коло спілкування до родини. Також з родичами відносно частіше комунікують жінки аніж чоловіки, таким чином реалізовуючи стосунковий життєвий сценарій. Крім того відповідно до структури гендерних ролей, жінки займаються «емоційною роботою», відповідають за спілкування та взаємодію в родині, її внутрішній клімат.

Респонденти також часто спілкуються зі своїми друзями/колегами (32% постійно, 29% ㅡ часто). Відносно менше зі своїми друзями/колегами спілкуються люди старшого віку. Водночас до початку пенсійного віку (60+) рівень постійної комунікації з друзями та колегами з віком лише зростає. Чоловіки частіше спілкуються зі своїми друзями та колегами, аніж жінки, на відміну від родинного спілкування, де частота спілкування більша у жінок.

Серед тих, хто частіше комунікує зі своїми близькими, рівень негативних емоційних станів нижчий. Спілкування та взаємодія з іншими ㅡ це соціальний капітал кожної людини, який є суттєвою підтримкою та ресурсом у житті, позитивно впливає на настрій, емоційну сферу і є певним «запобіжником» у розвитку депресії та тривоги, переконані соціологи.

Вибіркова сукупність: 1600 респондентів віком від 18 років і старше. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,4%. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing — телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Терміни проведення: 14-16 січня 2021 року.