В ефірі «Ларрі Кінг наживо» відбувались події історичного значення Про це повідомляє Українська правда з посиланням на акаунт Кінга у Twitter та CNN.
На офіційному акаунті журналіста повідомляється, що він помер у суботу, 23 січня, зранку в лікарні Лос-Анджелеса Cedars Sinai Medical Center.
На початку січня CNN повідомляло, що Кінга госпіталізували з COVID-19 до клініки Cedars Sinai Medical Center у Лос-Анджелесі.
Кінг хворів на діабет 2 типу, переніс кілька серцевих нападів. У 2017 році Кінг розповів, що у нього діагностували рак легенів і він успішно переніс операцію для його лікування.
Ларрі Кінг (Лоренс Гарві Зайгер) народився 19 листопада 1933 року.
Його телепрограма "Larry King Live" — одна з найбільш популярних та довготривалих програм на каналі CNN, вона виходила з 1985 по 2010 рік.
Кінг інтерв'ював президентів США, а також безліч інших знаменитостей.
Як пише Вікіпедія, Лоуренс Гарві Зейгер народився 19 листопада 1933 року в Брукліні, Нью-Йорк. Його батьками були Дженні (Гітлиц), швачка, та Єдді Зейгер — власник бару і працівник оборонного заводу. Обидва — ортодоксальні євреї та емігранти: батько — з Коломиї, Австро-Угорщина (нині Україна), мати — із Вільнюсу, Литва. У родині Зейгерів було три сина: перший, Ірвін, народився у 1932 році, але помер у шість років від апендициту. Після народження Лоуренса, у сім'ї Зейгерів народився ще один син — Марті.
"Мої батьки вклали все життя для нас із братом. Мати захищала нас понад міри. Якщо б вона колись написала книгу, то обов'язково назвала б її «Одягайся тепліше». Батько з ранку до ночі працював у своєму барі, щоб втілити свою мрію – переїхати до Бенсонгерста. Але він так і не потрапив у Бенсонгерст. Замість цього був Перл-Гарбор", — розповідав Кінг.
З дитинства Лоуренс захоплювався радіо. Знав програми передач майже усіх станцій, імітував різні радіошоу, намагаючись робити голос низьким. Кінг навчався у Lafayette High School, муніципальній школі Бруклину. Батько помер у 44 роки від серцевого нападу. Його смерть справила на сина дуже сильне враження, хлопець втратив інтерес до школи. Після випуску не пішов до коледжу і влаштувався на роботу допомогти матері, яка жила на соціальну допомогу від держави.
Зейгер мріяв працювати на радіо. Одного разу він зустрівся із диктором CBS, із яким він поділився своїми намірами. Той порадив йому переїхати до Флориди, де були більші можливості для недосвідчених «радіорепортерів». 22-річний Лоуренс переїджає до Маямі. Юнак влаштувався на радіостанцію Wahr-AM. Його завданнями були прибирання приміщення і невеликі доручення співробітників. Отримати роботу радіоведучого Кінгу допоміг збіг обставин. Одного разу на роботу не вийшов один із ведучих і юнаку запропонували його замінити. Опинившись в прямому ефірі, Зейгер був такий наляканий, що не міг вимовити ані слова. Виникла пауза. Начальник увірвався в радіокабінку і наказав щонайшвидше щось говорити. Юнак опанував себе і зізнався слухачам, що перелякався, бо ніколи не був в ефірі. Так 1 травня 1957 року мешканці Флориди вперше почули голос Ларрі Кінга. Його виступ справив враження на керівництво: Зейгер отримав ефірний час і оклад — 55 доларів на тиждень. Кінгом він став дещо пізніше: генеральному директору станції прізвище «Зейгер» видалося занадто складним для вимови і бляклим. Лоуренс Зейгер обрав собі нове ім'я. Згодом Кінг зізнався, що в момент роздумів йому в очі запала рекламна листівка лікеру «King's Wholesale Liquor». За 2 роки він офіційно змінив ім'я.
З 9 до 12 ранку Кінг працював діскжокеєм на радіо, а після обіду вів ще 2 передачі: новиннєву та спортивну. З 1958 по 1961 Кінг інтерв'ює відвідувачів Pumpernik's Restaurant для радіо WIOD. Тут Кінг спілкується зі своїм першим «зірковим» гостем: на гастролях у Маямі був співак Боббі Дарін, який випадково зайшов у ресторан. Радіошоу Кінга зробили з ведучого локальну зірку Маямі. З травня 1960 року він стає ведучім шоу Miami Undercover, яке виходило щонеділі о 23:30 на WPST-TV Channel 10. У ній він був модератором тем з важливих дискусій того часу. У 1965 році Ларрі Кінга запрошують замінити колумніста «Маямі Геральд» (англ. The Miami Herald) Волтера Вінчера.
Ведучий закріплює свій успіх коли вперше з'являється на телеекрані як асистент коміка Джекі Глісона. Його шоу-вар'єте, яке транслювалося на національному телебаченні знімалося у Маямі, і Кінг потоваришував з телевізійною легендою. Ларрі Кінг називав Глісона своїм наставником. Саме він запросив до Кінга на інтерв'ю Френка Сінатру. Співак неодноразово розмовляв з Кінгом в його програмах, і щоразу говорив, що ведучій має унікальну якість примусити телевізійні камери зникати.
20 грудня 1971 року Ларрі Кінга заарештовують за звинуваченням у великій крадіжці. Згідно з позовом нью-йоркського фінансиста Луїса Вулфсона, Кінг нібито порушив умови оборудки, не передавши позичені гроші окружному прокуророві з Нового Орлеана Джимі Ґаррісону, який розслідував убивство Джона Ф. Кеннеді. Деякі подробиці скандалу лишаються й досі нез'ясованими. Ведучого звільнили під залог і відсторонили від праці у ЗМІ в очікуванні звинувачень. Вони були зняті у березні 1972 року в зв'язку з законом про закінчення давності, але роботодавці не прийняли його назад. Кінг полишає Флориду, пише статті для газет та журналів, веде шоу на радіостанції для Вірджинії. Лише в 1978 році він повертається до Маямі у радіо WIOD.
«Шоу Ларрі Кінга»
30 січня 1978 року починається нова віха у кар'єрі ведучого: він починає працювати на національному радіо Mutual Broadcasting System з власною програмою «Шоу Ларрі Кінга» (англ. The Larry King Show). Шоу транслюється у 28 містах США, а через 5 років — у 118. Цю програму він вів із понеділка по п'ятницю, з опівночі до 5.30 ранку. Перші 90 хвилин транслювалося інтерв'ю з гостем. Стільки ж часу відводилося на рубрику «Open Phone America»: запитання радіослухачів та відповіді. Ларрі Кінг перший, хто ввів формат телефонних розмов зі слухачами у прямому ефірі.[ Зтретьої ранку ведучий обговорював із гостями програми теми, які їх цікавили. Інколи Кінг розважав слухачів історіями з власного дитинства. Шоу було надзвичайно популярним і виходило до 1994 року. У 1982 році Кінг починає писати колонку для національної газети «США Сьогодні» (англ. USA Today) і у цей же рік «Шоу Ларрі Кінга» отримує премію Пібоді.
«Ларрі Кінг наживо»
3 липня 1985 року відбувається прем'єра телепрограми «Ларрі Кінг наживо» (англ. Larry King live) на телеканалі CNN. Це було перше національне телешоу. Крім того, воно транслювалося і на кабельному телебаченні, і на радіо. Щовечора Кінг брав інтерв'ю у видатних діячів, частіше за все у знаменитостей, політиків, бізнесменів. Шоу, що тривало одну годину, виходило кожного дня і було доступно глядачам усього світу завдяки телеканалу CNN International. Зазвичай Кінг проводив інтерв'ю у лос-анджельській, нью-йоркській або вашингтонській студії CNN, але бували й виключення. Так, він вів мовлення із Білого дому, з тюремних камер, домівок гостей та інших незвичайних локацій. Популярними були його тюремні інтерв'ю з Майком Тайсоном і з Карлою Такер — першою жінкою, страченою в Техасі.
В ефірі «Ларрі Кінг наживо» відбувались події історичного значення. Наприклад, у 1992 року Росс Перо оголосив у програмі про свою участь у президентських перегонах. У 1993 року Кінг влаштував рекордні за рейтингом за весь час існування CNN дебати між віце-президентом Алберьтом Ґором і незалежним політиком Россом Перо про Північноамериканську зону вільної торгівлі. Їх дивилися понад 16 мільйонів глядачів. Під час президентських виборів 2000 року Кінг 37 днів поспіль висвітлював перелік голосів за підсумком виборів у штаті Флорида. У програмі взяли участь близько 350 осіб, а її родзинкою були ексклюзивні інтерв'ю з Джорджем Бушем-молодшим і Албертом Ґором. Після терактів 11 вересня 2001 року, що потрясли Америку й світ, та американського вторгнення в Ірак Кінг інтерв'ював близько 700 гостей, серед них більш як 35 світових лідерів. В гостях у Кінга були українські та російські політики. 8 грудня 2000 року Ларрі Кінг брав інтерв'ю у Володимира Путіна. Всесвітньо відомою стала фраза президента Росії на питання ведучого: «Що сталося з підводним човном «Курськ»?». «Він затонув» — відповів Путін. 17 вересня 2005 року президент України Віктор Ющенко відвідав шоу.
Він інтерв'ював усіх президентів США, починаючи з Джеральда Форда. Серед інших знаменитостей — Мартін Лютер Кінг, Маргарет Тетчер, Міхайло Горбачов, Тоні Блер, Елеонора Рузвельт, Ненсі Рейган і Барбара Буш, Білл Ґейтс, Біллі Грем, Одрі Гепберн, Френк Сінатра, Пол Макартні, Марлон Брандо, Барбара Стрейзанд, Мадонна, Принц, Аль Пачіно, Джон Фуллертон Мак-Артур…
Нерідко Кінг робив програму, присвячену паранормальним явищам. У його студії експерти вели суперечки про інопланетян та НЛО. Його гостем був ведучий популярного шоу «На той світ із Джоном Едвардом». Кінг давав можливість телеглядачам поспілкуватися з померлими душами рідних. Він запрошував до студії медіумів, щоб ті, передбачаючи майбутнє, вели суперечки зі скептиками.
Кінг відгукувався й на масові трагедії. 2005 року, коли ураган «Катрина» спустошив штати Луїзіана та Міссісіпі, він висвітлював цю тему в спеціальній програмі двадцять вечорів підряд. Докладно розповідав телеглядачам, як вносити пожертви у фонд допомоги постраждалим від стихійного лиха. У 2010 році, після смертоносного землетрусу, Кінг вийшов в ефір із програмою «Гаїті: як ви можете допомогти». Час від часу Кінг приймав дзвінки від глядачів. Інколи до студії дзвонили знаменитості (зірки музики та кіно, губернатори, королівські особи), інколи дзвонили жартівники. Завдяки трансляції на CNN International, ведучий відповідав на дзвінки не тільки своїх співвітчизників.
29 червня 2010, Кінг оголосив, що після 25 років роботи він залишає шоу. 16 грудня 2010 року вийшов останній епізод «Ларрі Кінг наживо» з ведучими Райяом Сікрестом та Біллі Мейхером. Сюрпризом була поява Барака Обами, колишнього президента США, Білла Клінтона. Фінальний епізод шоу зібрав у екранів телевізорів аудиторію 2,24 млн глядачів (при тому, що зазвичай епізод переглядало близько 672 тисяч чоловік). Френк Сінатра, Білл Клінтон та Маріо Куомо, на думку Кінга, дали найкращі інтерв'ю, бо вони «мали пристрасть, вміння пояснити чим вони займаються, відчуття гумору і трохи злості».
Особисте життя
Кінг мав сімох дружин, а одружувався вісім разів. З третьою дружиною — Алін Ейкінс, моделлю часопису Playboy, — він сходився й розлучався двічі. Сьомою й останньою дружиню Кінга стала колишня співачка, телеведуча і модель Playboy — Шон Саутвік, молодша за нього більш як на 25 років. Кінг одружився з Саутвік за три дні до того, як йому зробили операцію на серці. А їх вінчання проходило у лікарняній палаті. Подружжя мешкає у розкішному особняку у Беверлі Хіллз. Вони мають двох дітей: Ченс (1999) і Кєннон (2000). Кінг також має сина Ларрі молодшого (1961) від другого шлюбу та доньку Чайю (1969) від п'ятого шлюбу. Ларрі Кінг є атеїстом.
