Звичка поспати після обіду позитивно впливає на роботу мозку в літніх людей

Китайські вчені з'ясували, що регулярний післяобідній сон позитивно впливає на когнітивні здібності літніх людей, але також він може спричиняти ожиріння.
Переглядів: 875
Ілюстрація 30 хв в день найкращий інтервал для сну.

Відповідне дослідження китайські науковці опублікували у General Psychiatry, інформує "Громадське".

З віком режим сну дещо змінюється і літні люди частіше можуть спати вдень, але до цього не було відомо, як такий сон впливає на їхні розумові здібності та ризик розвитку деменції.

У дослідженні вчених із Шанхайського центру психічного здоров'я взяли участь 2 240 людей від 60 років із трьох китайських міст. З них 1 584 людини заявили, що регулярно сплять вдень, інші — ні. Усі учасники пройшли декілька тестів на визначення їхніх когнітивних здібностей.

Денний сон вчені визначали, як періоди відпочинку після обіду, які тривали не менш ніж 5 хвилин, але не більше 2 годин. Частина учасників розповідала, що дрімала лише раз на тиждень, а частина запевняла, що спить після обіду щодня. У ночі всі учасники в середньому спали 6,5 годин.

Виявилося, що учасники, які спали вдень, показували кращі результати у тестах на когнітивні здібності: вони краще проходили тести на увагу, орієнтування, здатність до розв'язання проблем, швидкість мови та робочу пам'ять. Науковці припускають, що причиною цього є те, що сон — еволюційна реакція на запалення в організмі. З віком рівень запалення в організмі, зокрема у мозку, підвищується, і денний сон допомагає стримати розвиток запалення.

Водночас вчені попереджають, що післяобідній сон іноді пов'язаний із малорухливим способом життя і порушенням обмінних процесів. У людей може зростати апетит і як результат — кількість спожитих калорій. У результаті це може призводити до ожиріння.

Також у дослідженні науковців із Шанхаю є низка обмежень. Зокрема вони не змогли точно встановити, як післяобідній сон впливає на розвиток деменції. Також у них була відсутня детальна і точна інформація про тривалість денного сну, оскільки вони використовували інформацію, яку їм надали самі учасники. Також у дослідженні не враховувався вплив освіти, спосіб життя та супутні захворювання на бажання людей подрімати.

За словами науковців, попередні дослідження показували, що когнітивні здібності людей залежали від тривалості післяобіднього сну. Так, люди, які спали до 30 хвилин удень, показували кращі результати на тестах, а люди, які спали понад дві години, навпаки гірші — у китайському дослідженні тривалість сну мала бути не більше 2 годин, тому вони, імовірно, і отримали більш втішні результати, кажуть дослідники.

Також вчені не враховували, чи спеціально люди спали вдень або це ставалося мимоволі, чи спали вони не тільки після обіду. Дослідники планують врахувати ці обмеження надалі у вивчені денного сну.