Ілюстрація. Коли людина буде усвідомлювати власні уподобання, бажання, потреби відчуття, тоді й зрозуміє свої кордони За словами калуської психологині Юлії Когут, люди багато спілкуються один з одними на різну тематику. При цьому вони можуть розповідати щось про себе, про інших, а також запитувати один одного про щось. Саме тоді, найчастіше, можуть порушуватися особисті кордони, інформують "Вікна"
До прикладу, коли людині ставлять особисті чи приватні запитання, на які вона не бажає відповідати у певний момент, тоді зробили спробу порушити її кордони. Тоді є декілька варіантів дій. Один із найефективніших — відповісти так, щоб співрозмовник зрозумів: на цю тему ви говорити не бажаєте. Для цього варто відповідати на такі запитання прямо: «Я не бажаю про це говорити» і перевести розмову на іншу тему або поставити співрозмовнику якесь зустрічне запитання. Якщо людина ненавмисне порушила кордони, то вона зрозуміє і припинить ставити вам схожі або ті самі запитання, вважає психологиня.
Однак часто в житті можна зустріти такі ситуації, коли люди продовжують ставити свої запитання і навіть вимагати від вас на них відповісти. Найчастіше це можуть робити (і роблять) близькі люди: батьки, родичі, друзі, діти, дружини, чоловіки. Скоріше за все, несвідомо. Мабуть кожному доводилося чути: «Та скажи я ж твій (твоя) тато/мама /друг /брат /кум. Від мене в тебе не має бути жодних секретів». Або «ти мені можеш сказати і тому подібне». В цей момент здійснюється натиск (свідомо або ні) на вас (на ваше почуття провини, обов'язку), маніпулюючи вашими відносинами (стосунками), акцентує увагу Юлія Когут і дає наступну пораду, як відстояти особисті границі.
"Варто відповісти: «Так, ти мій друг /син /мама /подруга /чоловік і я до тебе дуже добре ставлюсь (поважаю/ люблю /ціную), але я не хочу про це говорити. Це моє особисте. Коли я захочу розповісти, то я тобі скажу». На цьому значна частина людей розуміє і припиняє тиснути і допитувати."
Проте є складніші випадки, коли роблять спроби порушити кордони ніби по-доброму, шантажуючи. До прикладу: «Якщо ти мене любиш /поважаєш/ цінуєш» або «якщо ти мені друг, то ти мені скажеш» . Так, ця ситуація дуже схожа на попередню, але здійснюється із ще більшим натиском на почуття провини. Тому психологиня рекомендує в цьому випадку не піддатися і дати аналогічний відпір: «Якщо ти мені справді друг / якщо ти мене справді любиш, то не будеш примушувати мене відповідати на це запитання»
На цьому моменті розмови основна частина спроб порушити кордони зупиниться. Але якщо особисті кордони порушуються й надалі і людина не зупиняється після вищесказаного, а наполягає, щоб ви їй розповіли про те, що ви не хочете, продовжуючи на вас словесно тиснути, то важливо задуматися: а чи не перебуваєте ви в токсичних відносинах з цією людиною? Основним тут виступає усвідомлення того, що насправді відбувається, без прикривання за любов, опіку, турботу, дружбу.
Як зрозуміти, що спілкування з людиною є токсичним? Це легко зробити самостійно. Слід звернути увагу на своє самопочуття до спілкування з цією людиною і після, рекомендує Юлія Когут. Якщо ви відчуваєте після розмови себе виснаженими, втомленими, пригніченими, то, скоріш за все, таке спілкування є токсичним. Тоді і варто його припинити, або, якщо це неможливо, то хоча б зменшити з цією людиною свої взаємодії.
Взагалі дуже важливо для себе зрозуміти, де проходять ваші власні кордони. Для цього варто прислуховуватися до себе і розуміти, що вам приємно, а що ні; що подобається — чи не подобається; з ким приємно спілкуватися, а з ким ні; які ваші уподобання; про що вам хочеться говорити, а про що ні і т.д.
Коли людина буде усвідомлювати власні уподобання, бажання, потреби відчуття, то і зрозуміє свої кордони і, відповідно, швидше зможете зорієнтуватися, коли будуть спроби їх порушити.
За словами Юлії Когут, найчастіше порушуються кордони, коли люди вказують один одному, що їм треба робити, як жити, де працювати, з ким зустрічатись (дружити), куди піти, що відчувати і тому подібне. Чим ближчі відносини між людьми, тим частіше порушуються кордони один одного. Через це кожен з нас проходить у своєму житті. Саме тому важливо навчитися бачити і захищати не тільки свої власні кордони, а й не порушувати кордони іншого.
