Про це на Facebook-сторінці написав "Національний антарктичний науковий центр", інформують "Вікна".
Головним спонсором став Міжнародний фонд «Відродження». Крім того, з десяток вітчизняних компаній надали свою продукцію, кошти, послуги: рюкзаки, спальні мішки, берці, куртки, сорочки тощо.
Проте цього було недостатньо. На щастя, у британських колег знайшлися запасні комплекти екіпірування, які вони охоче передали українцям, а також спеціальне спорядження (наприклад, для безпечного пересування по льодовиках), лижі.
Британці залишили безліч необхідного для життя в крижаній ізоляції: термобілизну, спеціальне взуття, ліки, побутову хімію, засоби гігієни, знаряддя праці, продукти та напої, верстати, телевізор, музичний центр тощо. «Жодного вільного квадратного метра на горищах. Аварійний склад був напакований одягом та реманентом, — згадує радист 1 УАЕ Роман Братчик. — Продуктів і напоїв, окрім, звісно, свіжих овочів та фруктів, вистачило б, мабуть, ще на рік».
«Офіційними» кольорами команди було обрано кольори, наближені до барв державного прапора — темно-сині жилетки та куртки з широкою жовтою смугою. Проте в антарктичних сутінках, які тривають пів року, такий одяг робить людину непомітною, тому від часів 7 УАЕ (2002-2003 рр.) українські полярники носять червоні куртки.
На фото з архіву Roman Bratchyk: Антарктичне літо 1996 р., Р.Братчик, В. Павлик, П. Крушеницький на о. Барселот. Берці, жилети виготовлено в Україні; бейсболки — подарунок американських колег зі станції «Палмер».