Заплатити за себе на 30 років наперед. У інваліда вимагають понад 1 млн гривень

Шокуючий «подарунок» під новий рік отримав 38-річний калушанин з інвалідністю пан Віктор — заяву від 30.12.2020 з грошовими вимогами про сплату капіталізованих платежів на суму майже 1 млн 93 тис. гривень від управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Івано-Франківській області. 
Переглядів: 9202
1 092 905 гривень 36 копійок має сплатити фонду інвалід, який не може працювати

Свого часу пан Віктор займався підприємницькою діяльністю — виготовленням столярних виробів. Працював сам, без найманих працівників. Як й інші підприємці, сплачував єдиний соціальний внесок та був застрахованим у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. У травні 2019 року з підприємцем трапився нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого він втратив чотири пальці лівої руки. Йому було встановлено групу інвалідності. Після нещасного випадку пан Віктор пробував повернутися до роботи — треба утримувати сім’ю, у тому числі неповнолітню дитину. Проте через неспроможність продовжувати ручну працю 4 грудня 2020 року знявся з обліку як фізична-особа підприємець.

Виробнича травма, наслідком якої стала інвалідність та часткова втрата працездатності, є страховим випадком, тож, пан Віктор мав отримувати пенсію по інвалідності та щомісячну страхову виплату від Фонду соціального страхування, куди він впродовж своєї трудової діяльності (а він зареєстрований підприємцем з 2006 року) перераховував страховий внесок.

Однак, судячи з заяви від 30 грудня, інвалід винен фонду майже 1 млн 93 тис. гривень. Кошти він має перерахувати на рахунок Калуського відділення фонду. Інакше — їх будуть стягувати через суд.

Як йідеться в заяві, припинення підприємницької діяльності не звільняє фізичну особу від виконання своїх зобов’язань перед Фондом соціального страхування України. Йдеться про те, що у випадку ліквідації страхувальника, він має сплатити Фонду капіталізовані платежі — для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку потерпілому на виробництві — тобто, самому собі.

Майбутні витрати Фонду мають три складові: щомісячні страхові виплати, витрати на санаторно-курортне лікування (раз на три роки) та витрати на протезування і засоби реабілітації. Потребу в капіталізації коштів рахували, виходячи з середньої очікуваної тривалості життя потерпілого на виробництві — 69,59 року. Тобто на 31,59 року, які очікувано ще проживе пан Віктор. Відтак вийшло, що потреба у коштах для щомісячної страхової виплати впродовж цих років становить майже 652,4 тис. гривень. Ці кошти пан Віктор має виплати фонду одноразово як страхувальник, а йому вже як потерпілому Фонд буде виплачувати 1 720 гривень 91 коп. страхової виплати на місяць.

Потреба в капіталізації коштів на санаторно-курортне лікування — майже 142 тис. гривень. Порахували, виходячи з того, що впродовж очікуваного життя він отримає 10 путівок на лікування від Фонду (раз на три роки) на 24 дні кожна за ціною 591 гривня на день.

Потребу в протезуванні верхніх кінцівок визначили, виходячи з вартості одного протезування у розмірі 12 274 гривні та 12,6 протезувань впродовж життя (раз на 2,5 роки) — це ще майже 154,7 тис. гривень. Порахували в розрахунок капіталізації коштів і потребу в ортопедичнеому взуттяі — пара на рік за ціною 4 560 гривень — на 144 тис. гривень. Хоча чоловік втратив чотири пальці на руці.

Таким чином, набігло 1 092 905 гривень 36 копійок, які має сплатити фонду інвалід, який не може працювати, для того щоб Фонд впродовж життя виплачував йому щомісяця 1720,91 гривню, раз на рік фінансував недешеве ортопедичне взуття (невідомо для чого), раз на 2,5 роки забезпечував протезом верхньої кінцівки і раз на три роки — путівкою. 

Якщо йдеться про роботодавця і найманого працівника, який постраждав на виробництві, то перший має перераховувати Фонду соціального страхування кошти на потреби потерпілого, а в разі ліквідації сплатити капіталізаційний платіж — у цьому є логіка. Однак вимагати таку суму від фактично самозайнятої особи, людини з інвалідністю, для того, щоб забезпечувати її ж наступні 30 "з гаком" років — абсурдно. Якщо б пан Віктор і мав такі кошти, то йому вигідніше було б відмовитися від турботи Фонду і державної соціальної опіки: всі виплати є в рази меншими за відсоток, який можна отримати за звичайним банківським депозитом.

Шокований вимогою Фонду пан Віктор звернувся за захистом до Калуської міськрайонної організації потерпілих на виробництві та членів їхніх сімей. Вже 5 січня ця громадська організація направила звернення до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України з проханням надати оцінку абсурдної вимоги Фонду в Івано-Франківській області.

«Посадові особи вимагають від потерпілого, що забезпечував себе роботою самостійно, більше одного мільйона гривень, бо він не може більше бути підприємцем через відсутність пальців руки??? Заява управління ВД Фонду в Івано-Франківській області з незаконною вимогою сплатити більше 1 млн гривень певно є новорічним подарунком для родини потерпілого. Ця сума складає 300 щомісячних пенсій від пенсійного фонду України та виплат від Фонду соціального страхування України. Тобто потрібно 25 років платити заявлену незаконну вимогу. Просимо надати обґрунтовану відповідь як і на які засоби існування в соціальній державі має прожити потерпілий, особа з стійкою інвалідністю впродовж 25 років,щоб віддати Вашому ставленику в Івано-Франківську 1 млн 93 тис. гривень?», — йдеться у зверненні за підписом голови ради громадської організації Михайла Костельного.

Уже 11 січня пан Віктор направив відповідь на заяву з грошовими вимогами у виконавчу дирекцію Фонду в Івано-Франківській області.

«Ваші вимоги щодо сплати особою з інвалідністю, яка більше не може займатися підприємницькою діяльністю за станом здоров’я, є незаконними. Законодавством не передбачена сплата особою-підприємцем, яка була застрахованою в системі загальнообов’язкового державного соціального старування капіталізованих платежів, оскільки я забезпечував роботою себе самостійно. Якщо я буду вам, як кредитору повертати кошти, тоді ви займаєтесь не соціальним страхуванням, яке є державним, а переслідуєте свої інтереси, що пригноблюють інвалідів, ставлять їх у вашу залежність та потребують правової оцінки з боку наглядових органів. Складаючи документи на заявлення особі з інвалідністю вимоги повернути такі шалені гроші, ви забули вказати в заяві на семи сторінках, де я маю взяти такі гроші, щоб задовольнити ваше чиновницьке свавілля», — йдеться у відповіді.

Богдана ТИМЧИШИН, журналістка