Ілюстрація. Шестеро кандидатів заявили, що будуть брати участь у виборах по 87-му окрузі. Нереєстрація у ЦВК не стала на заваді дочасній агітації, яка є проявом низької політичної культури політиків. Період дочасної агітації не потрапляє до звітів про витрати виборчих фондів кандидатів. Так, депутат Франківської облради від партії “За майбутнє”, колишній нардеп Олександр Шевченко вже їздить виступати у школи саме цього округу. Крім того, політик виступає під час богослужінь. На парламентських виборах 2019 року Шевченко відмовився брати участь у боротьбі за округ на користь представника партії “Слуга народу”, інформують "Вікна" з посиланням на сайт "Чесно".
Дочасна агітація вже з’явилася у волонтерки Марусі Звіробій (попереднє ім’я та прізвище — Олена Біленька). Звіробій уже висунула в депутати партія “ЄС”. Попри сподівання Петра Порошенка, що “Голос” та “Свобода” можуть підтримати Звіробій як єдину кандидатку, “свободівець” Руслан Кошулинський вже заявив про готовність балотуватися по цьому округу.
“Слуги народу” можуть висунути очільницю фракції облради Надію Левконович. Про це повідомляли місцеві ЗМІ. Округ № 87 став вакантним з огляду на те, що партійний соратник Левконович, екснардеп Зіновій Андрійович (“Слуга народу”) виграв вибори і став мером Надвірної. Рух ЧЕСНО вже писав про те, чому народні депутати міняють мандат парламентарія на крісло міського голови.
На виборах 2019 року він як кандидат у нардепи набрав 37,8% голосів виборців. Розрив між Андрійовичем та Михайлом Іваночком, кандидатом від ВО “Свобода”, склав понад 20% — Іваночко отримав всього 13,4% підтримки виборців. Тому “Свобода” і розраховує на те, що вже має непоганий старт.
27 листопада ЦВК на своєму позачерговому засіданні ухвалила рішення про призначення проміжних виборів народного депутата України у 87-му окрузі на 28 березня 2021 року. Виборчий процес, відповідно до чинного законодавства, розпочався 27 січня 2021 року. Кандидати матимуть 60 днів на проведення передвиборчої кампанії, хоча частина потенційних кандидатів свої кампанії розвернула ще з грудня 2020 року.
Рух ЧЕСНО стежить за передвиборчою кампанією в окрузі й підготував огляд для виборців Франківщини.
Хто і як розпочав кампанію
Наразі уже шестеро кандидатів активно ведуть передвиборчі кампанії — проводять зустрічі в межах округу, повідомили про бажання брати участь у виборах або подали у ЦВК заяви про реєстрацію. Ще три кандидати можуть взяти участь у виборчій гонці, проте ні активної кампанії, ні офіційних заяв зафіксовано не було.
Олександр Шевченко, найімовірніше, планує знову увірватись у велику політику. Офіційної заяви або інформації про висування його кандидатом у нардепи по 87-му округу не було, проте він досить сильно активізував свою роботу з виборцями — останні кілька тижнів проводить по кілька публічних заходів. Судячи з інформації, що публікується на його офіційній сторінці у соціальній мережі Facebook, Шевченко проводив зустрічі у школах сіл Горохолина, Старі Богородчани, Угорники, Ворона, Виноград. Також Шевченко виступав під час богослужінь та релігійних заходів у селах Микуличин, Пасічна, Пнів, Забережжя, Назавизів та ще кількох. Судячи з публікацій на тій же сторінці, на гірськолижному курорті “Буковель” діє безкоштовна лижна школа для дітей шкільного віку. Олександр Шевченко майже щодня звітує у постах про те, що посприяв навчанню в цій школі дітей із сіл Нивочин, Скобичівка, Старі Богородчани, Торговиця, смт Отинія, смт Ворохта та міста Яремче. Крім того, на сторінці Олександра Шевченка опублікований відеосюжет телеканалу “1+1” про розколяду в селі Вороненка, де він бере участь у святкуваннях та дає коментар. Кожен із перелічених населених пунктів входить у межі виборчого округу № 87.
Олександр Шевченко вже не вперше бере участь у виборах до ВРУ. У 2014 році він двічі перемагав у виборчому окрузі № 83 (на довиборах у травні та парламентських виборах у жовтні) — спочатку як самовисуванець, а згодом як кандидат від БПП “Солідарність” (сьогодні — ЄС). У 2015 році був кандидатом на посаду міського голови Івано-Франківська від партії “УКРОП”, але програв у першому турі. У 2019 році був кандидатом у президенти України від тієї ж партії. А уже влітку того ж року заявив про плани іти самовисуванцем до ВРУ по тому ж таки 83-му округу, але 26 червня 2019 року заявив, що не буде брати участь у виборах та підтримуватиме кандидата від партії “Слуга народу” Андрія Сторожука. Наразі є депутатом Івано-Франківської обласної ради від партії “За майбутнє”.
Рух ЧЕСНО аналізував витрати партій та кандидатів на місцевих виборах у Івано-Франківській області. За даними аналізу, Олександр Шевченко у вересні та жовтні 2020 року витратив на політичну рекламу партії “За майбутнє” у соціальній мережі Facebook майже 60 тис. доларів США, проте партія не вказала цю інформацію у звіті до ТВК.
З початку лютого у місцевих та національних ЗМІ з’являється інформація про те, що партія “Слуга народу” висуватиме у 87-му окрузі Надію Левкович. Наразі вона очолює фракцію партії “Слуга народу” в Івано-Франківській обласній раді. За даними сайту Youcontrol, Надія Левкович є ФОПом та займається бізнесом у сфері нерухомості. З 2006 по 2007 рік була помічницею нардепа від “Нашої України” Миколи Яковини, а восени 2020 року очолила обласний виборчий штаб “Слуги народу”.
ВО “Свобода”, скоріш за все, “піде з козирів” і висуне кандидатом до ВРУ голову секретаріату партії Руслана Кошулинського. 29 січня на сайті газети “День” з’явився текст Кошулинського про те, що він готовий брати участь у виборах у 87-му окрузі. У тексті Кошулинський пише про те, що у місті Надвірна, що є центром округу, народились обидві його дочки, а він сам довго жив у селищі Битків, що теж входить до округу.
Наразі Кошулинський є головою фракції ВО “Свобода” у Львівській міськраді. Двічі — у 2015 та 2020 роках — “Свобода” висувала його у мери Львова, проте у 2015 році він програв у другому турі, а у 2020-му — у першому. З 2010 по 2012 рік був депутатом Львівської міської ради від ВО “Свобода”. У 2012-му обраний нардепом, був заступником голови ВРУ. З 2015 по 2020 рік був депутатом Львівської обласної ради. А у 2019 році балотувався у президенти.
ЄС наприкінці січня, під час з’їзду партії офіційно висунула кандидаткою у депутати по 87-му округу Марусю Звіробій. Очільник партії Петро Порошенко звернувся до партій “Батьківщина”, “Голос” та “Свобода” щодо підтримки кандидатки від ЄС на виборах 28 березня. Сама Маруся Звіробій заявляла про намір балотуватись у 87-му окрузі ще на початку грудня минулого року — такі заяви з’явились на її сторінках у соціальних мережах та у місцевих ЗМІ. 10 грудня Звіробій стала членкинею партії “ЄС”. А в січні цього року у межах округу з’явились білборди із її фото та символікою партії.
Справжнє ім’я Марусі Звіробій — Олена Білецька. Вона українська волонтерка, контрактниця ЗСУ, інструктор навчального центру Десантно-штурмових військ.
У 2019 році від “Батьківщини” у цьому окрузі балотувався тодішній заступник голови Надвірнянської районної ради Ігор Писклинець. Тоді він набрав 10,1% голосів та посів четверте місце. Станом на початок 2021 року жодної активності у межах округу партія “Батьківщина” не проявляла — жоден кандидат не робив офіційних заяв про можливу участь у виборах, відсутня і політична реклама. Судячи з усього, партія не висуватиме кандидата.
Партія “Платформа громад”, найімовірніше, висуватиме Юрія Голінея. Він уже балотувався по цьому округу в 2019 році і тоді посів третє місце, набравши 10,2% голосів виборців. Щоправда, два роки тому він був кандидатом від ЄС. Від цієї партії він був обраний депутатом Івано-Франківської обласної ради у 2015 році. У 2020 році змінив партійну приналежність та балотувався в обласну раду у списку “Платформи громад”, проте обраний не був. Є засновником та керівником ТОВ “Прикарпатсервіс”.
3 лютого ЦВК оприлюднила інформацію про те, що Михайло Ноняк зареєстрований як кандидат-самовисуванець по 87-му округу. У 2014 році Ноняк уже балотувався до ВРУ по 83-му округу (м. Івано-Франківськ) — тоді він був висунутий партією “Народний фронт” — але зайняв на виборах третє місце (перемогу тоді здобув Олександр Шевченко). З 2000 до 2010 року був членом ВО “Свобода”, а з 2002 до 2006 року — депутатом Надвірнянської міської ради. З 2014 до 2016 року — заступник міністра доходів і зборів України. А з 2016 по 2019 рік очолював Державну службу України з безпеки на транспорті. У 2018 році міністр інфраструктури України Володимир Омелян вніс у Кабмін подання про звільнення з посади голови Укртрансбезпеки Михайла Ноняка. Своє рішення він пояснив “тотальною корупцією і зловживанням в очолюваному ним відомстві”. Протягом року Михайла Ноняка було поновлено на посаді Кабміном, а згодом відсторонено президентом. 30 вересня 2019 року міністр інфраструктури Владислав Криклій заявив, що весь колектив Держслужби з безпеки на транспорті буде змінено для боротьби з корупцією. За його словами, Михайло Ноняк в Укртрансбезпеці “очолював систему та побудував цілу корупційну піраміду”.
Святослав Никорович у 2019 році був висунутий об’єднанням “Самопоміч” кандидатом до ВРУ по цьому округу. Тоді він зайняв п’яте місце з 8,2% підтримки виборців. На місцевих виборах минулого року балотувався на посаду Богородчанського селищного голови, проте не був обраний. Наразі є депутатом Богородчанської селищної ради від “Самопомочі”. З 2015 до 2020 року був депутатом Івано-Франківської обласної ради від “Самопомочі”. Офіційної інформації про участь Никоровича у виборах 28 березня немає, проте він є цілком ймовірним кандидатом.
Ще наприкінці минулого року на сайті партії “Конгрес українських націоналістів” з’явилось повідомлення про те, що у січні буде проведено збір партії для висунення кандидатом у народні депутати по 87-му округу лідера партії Степана Брацюня — наразі це остання новина на сайті партії, тому невідомо, чи відбулося висунення. На парламентських виборах 2019 року Брацюнь висувався від КУН по 166-му виборчому округу на Тернопільщині, проте обраний не був.
29 січня на сайті ЦВК з’явилась постанова про відмову у реєстрації кандидата до ВРУ по виборчому округу № 87 Любові Богаченко. Причин відмови дві: кандидатка не подала передвиборчу програму, а також не внесла належну суму застави — 60 тис. гривень. Натомість із пакетом документів надано квитанцію про оплату грошової застави кандидатки в сумі 1 гривня. Любов Богаченко висувала партія “Жінки України”. Від цієї партії Богаченко балотувалась на посаду київського міського голови у 2015 році, проте обрана не була. У 2014 році Богаченко була кандидатом до ВРУ у виборчому окрузі № 221 у м. Києві від партії Сергія Тігіпка “Сильна Україна”, але також не пройшла. На місцевих виборах 2020 року Любов Богаченко була включена у список кандидатів у депутати Київради партії “Єдність Олександра Омельченка”, обрана не була. З 2006 по 2007 рік була помічницею нардепа від Партії регіонів Андрія Пінчука.
3 лютого на сайті ЦВК з’явилась ще одна постанова про відмову у реєстрації. ЦВК відхилила заяву кандидатки від партії “Організація українських націоналістів” Ірини Бобровицької. Причиною відмови стало те, що партія, яка висунула кандидатку, не сплатила заставу — як і у випадку з Любов’ю Богаченко, було перераховано лише 1 гривню. Також кандидатка не подала декларацію в електронному вигляді. Інформації про Ірину Бобровицьку немає.
