Засновником товариства є німецька компанія BIT Braun Industrial Technology GmbH, яка реалізувала понад 350 проєктів в галузі традиційної та альтернативної енергетики у всьому світі.
Пропозицію будівництва заводу для Калуської громади представ заступник директора компанії з проектного розвитку Анатолій Скряга. За його словами, німецька компанія-інвестор готова побудувати в Калуші біогазовий завод з переробки відходів на основі німецького досвіду і сучасних технологій. Програма інвестицій у такі проєкти на території України відбувається на рівні громад: інвестор не хоче мати справу ні з державою, ні з бізнесом. Партнери — це територіальні громади, які погодяться реалізувати проєкт з будівництва заводу.
За словами Анатолія Скряги, запропонована технологія дозволяє переробити всі відходи громади: побутові відходи (можна без сортування), мул побутових стічних вод міських очисних споруд, садові та паркові відходи (сміття, листя та гілки), відходи рослинництва та тваринництва, а також відходи місцевої промисловості та торговельних мереж. Перший етап виробництва — цикл сортування відходів на інертні і біовідходи. Інертні відходи — це метал (його можна реалізувати як вторинну сировину), скло (подрібнюється і реалізується як сировина в будівельній промисловості) і пластик (його пресують і згодом можна переробити). Наприклад, у Чехії і Словаччині, де працюють такі ж заводи, пресований пластик звозять на полігон і за допомогою пересувної установки переробляють на рідке пальне, яке також можна продати. Біологічні відходи дезінфікують і далі вони ферментуються 28-32 дні з утворенням біогазу, який використовується для виробництва теплової й електричної енергії. А залишок — це фактично концентроване органічне добриво, яке можна використовувати в сільському господарстві. Такий завод, як повідомили представники німецької компанії-інвестора, безпечний для довкілля: передбачено три установки біофільтрації та система очищення стічних вод, електроенергію можна продавати за «зеленим тарифом» у Єдину енергетичну мережу, а теплову енергію — реалізувати сусіднім підприємствам. Біля такого заводу можна поставити теплиці й вирощувати городину для потреб громади. При цьому громади вирішують проблему накопичення відходів та пов’язаних з цим проблем для довкілля. А в перспективі — ще й уникають штрафів, оскільки вимоги до поводження з відходами стають більш жорсткими.
Такі заводи для громад німецький інвестор уже побудував у Польщі, Словаччині, Чехії, будують у Китаї для громади з чисельністю населення 8 млн осіб. Для Калуської громади пропонують завод, розрахований на 50-100 тис. населення. Тут можна буде переробити 70-100 тонн відходів на добу й отримати до 30 тонн біовідходів. Виробництво електроенергії складе 1,5 МВт на годину, завод забезпечує себе теплом і електроенергією, у мережу можна реалізувати 1,35 МВт на годину.
За словами Анатолія Скряги, для реалізації проєкту має бути створене спільне підприємство. Інвестор готовий профінансувати 70% його вартості, а 30% — має внести громада. Це велика сума, тому громада може на початковому етапі вкласти 5%, а на решту 25% надати місцеву гарантію. Якщо буде таке рішення, то можна буде взяти кредит у німецькому банку під 1,78% річних з терміном повернення 10 років. Таким чином, інвестор і громада поповнюють статутний капітал спільного підприємства.
Вартість будівництва заводу з переробки відходів — близько 180 млн гривень. Тож, громада має внести одразу як мінімум 9 млн гривень, а на решту своєї частки — 45 млн гривень — надати гарантію. Таким чином, з відсотками завод коштуватиме бюджету близько 60 млн гривень.
Проте громада, окрім вирішення проблеми сміття, отримає й вигоду: підприємство орендуватиме земельну ділянку (разом з захисною зоною — близько 1,2 га), тут буде створено 48 робочих місць з зарплатами працівників на рівні 22-25 тис. гривень на місяць (податок з доходів фізичних осіб поповнить міський бюджет), отримає податок на прибуток, екологічний податок тощо. А також — свою частку від прибутку підприємства в розмірі 30%. Розрахунковий річний прибуток проєкту — 1,89 млн євро, з них 566 тис. євро — річний прибуток громади. Таким чином, окупність проєкту складе 4 роки. Основним джерелом доходу є продаж електричної енергії, тож, якщо «зелений тариф» буде зменшено або й скасовано, то в такому разі термін окупності буде довшим. Проте в будь-якому разі проєкт буде прибутковим.
За словами міського голови Андрія Найди, пропозиція є цікавою. А міська влада має думати і працювати на перспективу. Питання планують винести на обговорення Калуської міської ради. І якщо депутати підтримають ідею, то розпочнеться підготовча робота: створення спільної робочої групи, вибір земельної ділянки (побажання інвестора, щоб це були землі енергетики), збір та аналіз вихідних даних, розроблення проєктної документації, проходження дозвільних процедур (у тому числі з оцінки впливу на довкілля), отримання ліцензій тощо. Таким чином, завод з переробки відходів у Калуші можуть побудувати не раніше другої половини наступного року.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка