Ілюстроване фото. 54% опитаних мешканців задоволені проживанням у громаді Кількість мешканців Калуської громади — 90012,частка міських жителів — 73,4%. Домінують жінки — 53,3%. Мешканців до 24-х років — 25,3%, понад 60 років — 21,4%, вікова група 25-59 років є найчисельнішою — 53,3%. Відповідно до вікової, гендерної структури та чисельності міських і сільських мешканців було сформовано репрезентативну вибірку.
Першим питання анкети було «Яким із запропонованих тверджень Ви б охарактеризували Вашу громаду?» та запропоновано вісім варіантів відповіді. У цілому 27% опитаних задоволені проживанням в громаді (обрали варіант «Мені тут приємно жити»). 21% опитаних хоче, щоб тут жили їхні діти, 3% опитаних порекомендували б Калуську громаду для проживання своїм знайомим, а 4% вважають, що тут є можливості для їхньої самореалізації. Таким чином, 54% опитаних мешканців задоволені проживанням у громаді. Натомість, решту 41%, скоріш, незадоволені (20% обрали варіант «Я просто мушу тут жити»; 13% вважають, що громада не має перспектив, а 8 % — мають бажання виїхати при найменшій можливості). 5% опитаних обрали інший варіант.
Жінки громади налаштовані більш песимістично, ніж чоловіки: якщо варіант «Мені приємно тут жити» обрали 26% жінок і 27% чоловіків, то лише 18% жінок хочуть, щоб тут жили їхні діти (24% чоловіків) і 3% жінок (5% чоловіків) вважають, що тут можна себе реалізувати. Натомість, 15% жінок (10% — чоловіків) вважають, що громада не має перспектив, а 8% жінок (6% чоловіків) — виїдуть при найменшій можливості. У цілому негативну оцінку проживанню в громаді дали 45% жінок проти 37% чоловіків.
За результатами опитування, сільські мешканці значно більше задоволені місцем свого проживання, ніж міські: 36% обрали варіант «Мені приємно тут жити», а 23% хочуть, щоб тут жити їхні діти. Натомість, серед міських мешканців частка цих варіантів — 23 і 20%, відповідно. Якщо частка опитаних, які вважають, що громада не має перспектив, є приблизно однаково — цей варіант обрали 12% сільських мешканців і 13% міських, то виїхати при найменшій можливості хочуть 9% міських мешканців і лише 5% — сільських.
Респондентам, які брали участь в опитуванні, запропонували також відповісти на питання, що заважає розвитку громади. З 14-ти запропонованих варіантів відповіді, найбільша частка опитаних обрали такі: недостатня громадська ініціативність та активність мешканців (15%), екологічні проблеми (14%), відсутність зовнішніх інвестицій (11%), безробіття (10%), поширення злочинності алкоголізму і наркоманії (9%). Також вагома частка опитаних відзначили такі негативні фактори, як низька якість дорожнього покриття (8%), зношеність мереж водопостачання і водовідведення (8%), відсутність можливостей для самореалізації і змістовного дозвілля (8%) та несприятливі умови для розвитку підприємництва (7%).
Причому екологічні проблеми більше турбують жінок, ніж чоловіків (16% проти 13%). Це ж стосується і безробіття (цей варіант обрали 12% жінок і 8% чоловіків). Натомість, стан доріг і мереж більше турбує чоловіків — 10 і 12% відповідно проти 7 і 4% таких відповідей серед опитаних жінок.
Низька якість дорожнього покриття турбує 14% сільських мешканців і лише 6% — міських, а зношеність мереж водопостачання і водовідведення — 9% міських і всього 3% сільських мешканців. Екологічні проблеми більше турбують городян (14 проти 12%), а проблема безробіття є однаково важливою для всіх: цей варіант обрали по 9% опитаних сільських і міських мешканців.
Також респонденти мали можливість оцінити рівень показників стану громади. Більшість опитаних позитивно оцінили рівень задоволення своїх культурних потреб: 55% обрали варіанти задовільно, добре або відмінно. 77% опитаних позитивно оцінили рівень освітніх послуг (причому 40 — на оцінку добре і 9% — відмінно). 64% позитивно оцінюють роботу дошкільних установ (щоправда, незадовільних оцінок тут найменше — 12%, а чверті опитаних невідомо про їхню роботу). 66% опитаних позитивно оцінюють медичне забезпечення, однак 30% дали йому незадовільну оцінку.
37% опитаних задовільно або добре оцінюють екологічний стан (59% — дали нездольну оцінку), 46% — інфраструктуру дозвілля і відпочинку (49% — незадовільно), 63% — особисту безпеку. Усього 36% задоволені умовами для започаткування та ведення власного бізнесу (щоправда, майже третині про це нічого невідомо), 38% — задоволені можливостями для працевлаштування (45% дали їм незадовільну оцінку). 45% опитаних мешканців калуської громади на задовільно, добре і відмінно оцінили стан доріг (решту 55% — поставили незадовільну оцінку). 60% — задоволені якістю громадського транспорту, 33% — задоволені станом тротуарів і 52% — задоволені якістю комунальних послуг.
Учасникам опитування також запропонували перелік з 17-ти завдань, які необхідно реалізувати для розвитку громади та розташувати їх у порядку пріоритетності. З суттєвим відривом найбільш пріоритетним завданням став ремонт доріг між населеними пунктами громади. Також до головних завдань респонденти віднесли поліпшення якості медичних послуг, зменшення безробіття, ремонт вулиць та розвиток малого і середнього бізнесу. Найменш важливими завданнями за підсумками опитування є розвиток туризму й підтримка кооперативного руху. До речі, в міських і сільських мешканців п’ять головних завдань виявилися однаковими, але їхній порядок — різний. Так, для сільських мешканців головне завдання — зменшення безробіття, а ремонт доріг між населеними пунктами громади — на третьому місці. Натомість, для міських мешканців — це перше завдання, а зменшення безробіття — на четвертому місці в шкалі пріоритетів.
Ще одне питання, яке ставили учасникам опитування, — який основний ресурс громади для подальшого розвитку. Було запропоновано 11 варіантів відповіді. За результатами опитування 21% респондентів основним ресурсом громади вважають прогресивну та дієву місцеву владу, 20% — місцевих підприємців та підприємства, 15% — активність/підприємливість мешканців громади, 10% — вільні промислові приміщення і 9% — вигідне географічне розташування.
До речі, дієву владу основним ресурсом громади вважає 23% жінок і 19% чоловіків — останні на першу позицію ставлять місцевих підприємців і підприємства. Також на владу більше покладаються міські мешканці: для 23% опитаних городян і 15% сільських мешканців прогресивна та дієва місцева влада є основним ресурсом.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка