Ілюстрація. Жителі Прикарпаття в одиничних випадках готові фінансово підтримувати природоохоронну діяльність. Вказане дослідження проводилося в Івано-Франківській області України та повіті Марамуреш Румунії, що є цільовими регіонами реалізації проєкту. Метою дослідження було з’ясування думки щодо стану та перспектив розвитку неформальної екологічної освіти в цільових регіонах. Поряд з цим дослідження мало своїми завданнями (1) оцінити ставлення та розуміння респондентами цінності біорізноманіття, пов’язаних із ним проблем та потреб, (2) визначити характер залучення місцевих мешканців до збереження біорізноманіття та екологічної освіти, (3) з’ясувати потенціал / спроможність місцевих мешканців у сфері збереження біорізноманіття та екологічної освіти, інформують "Вікна" з посиланням на Туристичну Асоціацію Івано-Франківщини.
В Івано-Франківській області дослідження проводилося у 31-му гірському населеному пункті нинішніх Косівського, Івано-Франківського, Калуського, Коломийського, Надвірнянського та Верховинського районів, а у повіті Марамуреш — у 10 населених пунктах (комунах), розташованих в районі Марамуреського гірського природного парку (МГПП).
Під час дослідження методом інтерв’ю face-to-face опитано 392 українських та 467 румунських респонденти, які є старшими 20 років, постійно проживають в гірських населених пунктах з населенням більше 500 осіб. У вибірці у відносно рівній мірі враховано представництво респондентів різних вікових категорій та гендеру. В обох регіонах найбільшу групу респондентів склали особи, які все життя постійно проживають у гірських поселеннях. Також дві треті респондентів в обох країнах мають загальну середню або професійно-технічну освіту, а третина опитаних, відповідно, — повну вищу освіту.
Опитування продемонструвало, що більшість мешканців гірських поселень Івано-Франківської області та повіту Марамуреш не вважають біорізноманіття цінним або ж взагалі не знайомі з цим терміном. Так, 72% українських та 52,8% респондентів в Румунії зазначили, що термін «біорізноманіття» для них не відомий. Українські респонденти, яким такий термін є відомим, здебільшого сприймають його на побутовому/утилітарному рівні, вбачаючи цінність біорізноманіття у комфортних умовах проживання (59% респондентів в Україні). Для порівняння, в Румунії частка респондентів з подібним ставленням становить 24,2%. Лише 11,7% опитаних в Україні та вдвічі більше (23,1%) в Румунії вважають біорізноманіття необхідною передумовою для місцевого економічного розвитку. Трохи менше, 7,7% респондентів в Україні та 16,3% в Румунії вважають його передумовою для рекреації та розвитку туризму у своїх громадах. Лише у поодиноких випадках місцеві жителі розглядають біорізноманіття як предмет гордості за свою громаду.
Респонденти також переважно не сприймають місцеву природу як сприятливе середовище для екологічної освіти та виховання молодого покоління. Водночас румунські респонденти у більшій мірі пов’язують з біорізноманіттям як матеріальні, так і нематеріальні цінності, ймовірно, володіючи більш об’ємною чи якісною інформацією (або ж більш різноплановим досвідом) щодо нього.
Більшість респондентів вважає, що в їх місцевості приділяється недостатньо уваги охороні довкілля. Суттєвими проблемами, на їх думку, є негативні наслідки як діяльності підприємств (підприємців), так і нецивілізованого господарювання самих мешканців гірських поселень: несанкціоноване вирубування та вивіз деревини з лісів важким автотранспортом, стихійні сміттєзвалища, спалювання листя, випалювання трави на ґрунті. При цьому близько половини українських респондентів (48%) стверджують, що отримують достатньо інформації з екологічних питань, водночас в Румунії обсягом отримуваної екологічної інформації задоволені лише 4,8% респондентів.
Респонденти в обох цільових регіонах щодо питань, пов’язаних з довкіллям, більше схильні прислухатися до друзів чи сусідів, ніж до фахівців. При цьому значна частина респондентів в обох країнах отримує екологічну інформацію з веб-сайтів і соцмереж (48,2% в Україні та 46,9% в Румунії). Зі ЗМІ черпають екологічну інформацію 41,3% опитаних в Румунії та значно менша кількість українських респондентів (16,6%). Основними джерелами отримання екологічної інформації для респондентів в Україні є органи місцевого самоврядування (66,1%) та неурядові організації (55,9%). Румунські респонденти найбільш авторитетним джерелом інформації визнають регіональні органи влади (82,7%), тоді як в Україні від цих органів отримує екологічну інформацію менше 1% опитаних.
На думку опитаних обох регіонів, на стан довкілля найбільше впливає діяльність місцевої та регіональної влади, значна частина опитаних визнає також роль неурядових організацій у збереженні біорізноманіття. Поряд з цим, в Румунії є суттєво вищою частка тих, хто вбачає вплив освітніх закладів на екологію. Зокрема, 23,5% вказали на роль загальноосвітніх шкіл, 14,3% — на вплив закладів вищої освіті. В Україні ж вплив загальноосвітніх шкіл визнають лише 9,7%, а закладів вищої освіти, призначенням якої є фундаментальні наукові дослідження та впровадження інновацій, — ще менше (6,9% учасників опитування). Це може пояснюватись тим, що у гірських поселеннях освітня сфера представлена майже виключно шкільними закладами.
Переважна більшість опитаних мешканців гірських поселень Івано-Франківщини та Марамурешу взагалі не бере участі у діяльності із збереження довкілля: 73% опитаних в Україні та 87,6% румунських респондентів визнали, що протягом останніх 12 місяців не брали участі в екологічній діяльності. Також у багатьох випадках респонденти навіть не знають про екологічні заходи/ініціативи у їх місцевості. Водночас, екологічна активність меншості респондентів переважно обмежується прибиранням територій, висадкою дерев або ж очищенням водойм та джерел. Частка учасників флешмобів, молодіжних екоакцій, семінарів/тренінгів є мінімальною і свідчить про екологічну пасивність молоді як загальну тенденцію.
Учасники опитування з обох цільових регіонів лише в одиничних випадках готові фінансово підтримувати природоохоронну діяльність, зокрема, екологічну освіту, вкладаючи у неї переважно незначні суми. Тож, можна припустити, що мешканці гірських територій або не усвідомлюють цінності екологічної освіти, або ж сподіваються, що така освіта (зокрема для їхніх дітей) фінансуватиметься за бюджетні, грантові кошти чи з інших джерел.
Проведене базове опитування є органічною частиною проєкту. Його результати планується використати в рамках проєктної діяльності — зокрема, для розробки керівних принципів та навчальної програми Карпатських лісових шкіл, а також у підготовці публікацій, плануванні та проведенні інформаційної кампанії. При цьому на завершальному етапі діяльності проєкту передбачається провести повторне дослідження з аналогічних питань.
Команда проєкту щиро сподівається, що результати базового дослідження будуть з користю використані у сфері місцевого розвитку, в т.ч. для подальшого планування та прийняття рішень посадовцями органів державної влади та місцевого самоврядування щодо діяльності, яку вони здійснюють у відповідних сферах. Крім того, дослідження може бути застосоване при розробленні програмних та стратегічних документів, створенні навчальних програм, підручників, посібників для викладачів та науковців, фахівців природоохоронних інституцій, а також громадських організацій. Регіональні звіти для цільових регіонів та зведена інформація (консолідований звіт) знаходяться на веб-сайті.