Дитинство зірки важко назвати щасливим Виявляється, через психологічний тиск чоловік колись намагався вкоротити собі віку.
Про це 49-річний Ектор іменес-Браво розказав, долучившись до кампанії #Сильний каналу "СТБ", мета якої — боротьба з гендерними стереотипами, інформує TabloID.
Зі слів Хіменеса-Браво, дитинство та юність не викликають у нього добрих спогадів:
"Наша сім’я була дуже релігійною, і в нас були певні правила. Але водночас здавалося, що всі ці правила були нерівними для всіх. Я був наймолодшим у родині, і від мене вимагали найбільше".
"Мій старший брат був взірцем у нашій сім’ї. Він на 14 років старший за мене, був найбільш дисциплінований вдома, був гарним учнем. Брат завжди створював видимість, що все, що він робить, – це добре. І завжди, коли в нас були якісь конфлікти, я був крайнім. Завжди я був цапом-відбувайлом. Завжди мене карали. Батько давав мені ляпаси або карав мене, через брата в тому числі".
Юний Хіменес-Браво з мамою
Водночас, констатує Ектор, спілкувався з ним батько мало, тож, йому в дитинстві дуже бракувало чоловічого прикладу.
"У певний момент я почав його навіть ненавидіти. Коли я почав вивчати кулінарію, єдиною моєю метою було зробити так, щоб колись батько визнав, що я всього досяг без нього. Та коли кар’єра пішла вгору, я вже забув про це. Я почав просто насолоджуватися по максимуму своїм мистецтвом, своєю роботою", — зізнався він.
Щоправда, після паузи в спілкуванні тривалістю в 20 років, батько Ектора все ж подзвонив йому, щоби визнати свої помилки та вибачитися. Але це нагадало Екторові про старі незагоєні рани.
"Батьку з братом подобалося кепкувати, знущатися з мого вигляду. Я був дуже худенький. І те, як я виглядав, як я рухався, як грався, як бігав у футбол, хоч би що я робив — завжди були кепкування та насмішки. Я був наче клоун для них. І всі сімейні зустрічі–це були найгірші моменти в моєму житті", — розказав він.
"Я певен, що жодна дитина у світі не повинна переживати такий психологічний тиск. Я дуже багато плакав, був у розпачі. Я не міг зрозуміти, чому це відбувається. Чому так багато тиску… Я тричі намагався накласти на себе руки, бо вже не хотів жити…", — згадав Хіменес-Браво.
На думку Ектора, сильний чоловік — це не обов'язково "кремінь". Це людина, яка поважає своїх близьких, не боїться бути чуттєвою та здатна розділити переживання та емоції інших.
