І ось уже багато з тих, хто колись і у страшному сні не міг собі уявити, що зможе просто так вбити людину, легко натискає на спусковий гачок автомата чи пістолета десь у кафе чи просто на вулиці або висмикує чеку гранати, просто через те, що у нього раптом з’явилися ті чи інші претензії до такого ж, як він, громадянина мирної колись країни. І як наслідок, ручні гранати стають головним «аргументом» не лише розборок організованих злочинних груп, а й просто побутових сварок та сімейних непорозумінь. В Україні зросла кількість злочинів із застосуванням вогнепальної зброї. Гранатомети, автомати та гранати здебільшого надходять із зони АТО/ООС. Також, пропозиції можна знайти навіть у Інтернеті. Ніхто і ніколи не може гарантувати, що ця зброя буде використана винятково проти російських окупантів, що прийшли на наші землі зі зброєю в руках; невідомою відтак буде доля цієї зброї після закінчення війни.
Незареєстрована зброя – це не лише порушення вимог чинного законодавства, а й основна причина нещасних випадків, які можуть трапитися з громадянами або з їх неповнолітніми дітьми при використанні та зберіганні такої зброї, а також необережному поводженні з військовими бойовими припасами та вибуховими речовинами. Ситуація з обігом зброї в державі є каталізатором багатьох важливих факторів. Передусім це показник державної, громадської та військової безпеки. Для України всі три сфери є критично важливими, на тлі збройного конфлікту, що триває понад шість років поспіль та окупації частини території.
Попри сказане, як на країну, де триває війна, Україні вдається достатньо ефективно протидіяти негативним наслідкам незаконного обігу зброї та засобів ураження. Території на захід від лінії розмежування залишаються порівняно спокійними, країну продовжують відвідувати туристи, інвестори вкладають сюди кошти. Питання зброї та безпеки у нас, як і в усьому світі, вирішується підвищеною увагою правоохоронців, посиленням заходів безпеки під час публічних подій, додатковими перевірками, встановленням блокпостів у нестабільних регіонах, тощо.
Аналіз стану обігу зброї дозволяє розуміти важливі процеси, які відбуваються і в соціальній, і в політичній площині країни. Зокрема, якою є ефективність державних інституцій, наприклад, правоохоронних органів. Чи є дієвими соціальні програми по роботі з молоддю та ветеранами АТО/ООС? Чи реалізовуються в державі заходи з попередження насильницьких конфліктів – політичних, побутових, групових, чи індивідуальних? Чи почуваються люди в громадах безпечно і наскільки довіряють державним інституціям в цьому питанні?
Найчисельніші випадки незаконного використання чи зберігання зброї зафіксовано серед молоді, віком від 18 до 25 років. Портрет умовно-небезпечних фігурантів скласти непросто, адже в основному це групи осіб, що пов’язані з незаконним обігом зброї, насильницькими злочинами, розповсюдженням наркотиків. В групі ризику іноземці – громадяни РФ, країн Кавказького регіону, Придністров’я. На жаль, є окрема категорія в цьому переліку – учасники бойових дій. Інформація про випадки незаконного обігу та використання зброї серед військовослужбовців та учасників міститься у тисячах судових рішень, в тому числі вироках у кримінальних справах.
Доступ до зброї організованих злочинних угрупувань, радикальних організацій, кидає виклик монополії держави на застосування сили. За таких умов можуть створюватися неформальні центри впливу на господарські, політичні та інші суспільно-важливі процеси.
Утім, подолати проблему повністю вдається лише тоді, коли головними дійовими особами антитерористичних заходів стануть самі українські громадяни. Саме пересічні мешканці найбільш оперативно зможуть зреагувати на незвичну поведінку родича, котрий повернувся із зони ООС, пакунок, залишений невідомим у громадському місці, особу, що підозріло поводиться під час масових заходів. В усіх цих випадках правоохоронці радять анонімно повідомляти на телефони довіри, зокрема:
чергова частина Калуського ВП ГУНП в області - (03472) 60121;
чергова частина Калуського РВ УСБУ в області – (03472) 66497.
