У Антарктиді зафіксували рибу з крокодилячою пащею. ФОТО

В 1927 році норвезький зоолог Дітліф Рустард вирушив в експедицію до островів Буве, що знаходяться в Південному океані у 1750 кілометрах від узбережжя Антарктики. Майже через місяць він побачив у сітках дивну рибину. Вона була дуже світлого забарвлення, майже прозора місцями, та голошкіра, без луски. Поза її крокодилячою пащею Рустард побачив зябра, молочно-білого кольору, а не червоні, як ми всі звикли.
Переглядів: 1510
Риба живе без гемоглобіну.

Про це на Facebook-сторінці написав Національний антарктичний науковий центр, інформують "Вікна".

"Ви, мабуть, вже скучили за постами від  наших відчайдушних біологинь? А вони у Південному океані досліджують, крім всього іншого, крижану рибу. Що це за риба — у пості нижче", — йдеться в повідомленні.

Така дивна білокровна крокодилова риба

Коли науковець розтинав рибу, він здивувався ще більше — її кров була прозора, наче вода! “Blod farvelöst,” — записав він у своєму польовому щоденнику — безбарвна кров, та назвав дивовижну істоту «білокровна крокодилова риба». Досвідчені китобої, що працювали біля антарктичних островів вже знали цю рибу, та називали її так само «крокодилова» за зубаті щелепи на непропорційно великій голові, або «крижана» за прозорість її тіла.

Пізніше У 1954 році колега Дітліфа біохімік Йохан Рууд в журналі Nature підтвердив, що в антарктичної Chaenocephalus aceratus, тієї самої крокодилової риби, відсутні червоні кров’яні клітини та гемоглобін, білок, що зв’язує та транспортує кисень по всьому тілу й надає крові червоного кольору. Це було дійсно шокуюче відкриття, єдине виключення серед понад 50 тисяч видів хребетних тварин. Наразі відомо 16 видів риб з ендемічної родини крижаних (Channichthydae), та всі вони демонструють унікальні прийоми боротьби за виживання в змаганнях з суворим Південним океаном.

Факт 1. Життя без гемоглобіну

Холодні води Південного океану багаті на кисень — сатурація іноді перевищує 100%. У порівнянні з морською водою, що має температуру 20°C, в середовищі існування крижаних риб кисню у півтори рази більше. Кисень у вигляді фізичного розчину транспортується з плазмою крові, а не за допомогою респіраторного пігменту гемоглобіну, локалізованого в еритроцитах, як ми звикли бачити у всіх інших риб та взагалі хребетних організмів. До того ж судини та серце крижаних риб мають відносно більші розміри і об’єм, ніж у всіх інших риб, та перекачують більше крові. А от міоглобіну — основного білка м’язів — у них теж не має.

Факт 2.  Білки-антифрізи

Уявіть собі, що температура замерзання крові крижаних риб -2,2°C! Це фантастичне явище забезпечують спеціальні білки-антифризи — глікопептиди крові.

І на додаток.

В крижаних риб збільшена поверхня зябрів, щоб фіксувати якомога більше кисню з води, їх шкіра гола, не покрита лускою та пронизана купою судин, що забезпечує респірацію також і поверхнею тіла, вони ведуть досить повільний спосіб життя — економлять енергію та в них відносно мало природніх конкурентів та ворогів.