Підприємці захистити їхнє конституційне право на підприємницьку діяльність та не допускати необґрунтованих обмежень Такі обмеження калуські підприємці — власники магазинів — промислових товарів вважають необґрунтованими. 26 лютого вони прийшли до міської влади зі своїми вимогами, інформують "Вікна".
Зустріч підприємців з міським головою Андрієм Найдою відбулася за участі представників Держпродспоживслужби та поліції.
Як пояснив міський голова, карантинні обмеження на території Прикарпаття 23 лютого запровадила регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. Її рішення є обов’язковим на території області і 25 лютого аналогічні обмеження для Калуської громади встановила міська комісія ТЕБ і НС. Обмеження визначені для «червоного» рівня епідемічної небезпеки. Такий рівень на Прикарпатті встановила Державна комісія ТЕБ і НС, а обмеження регламентуються урядовою постановою. Послаблення карантину може відбутися лише за рішенням державної комісії.
«Максимум, що ми можемо, — створити умови щодо перевезень», — зазначив Андрій Найда.
Заступниця міського голови Наталія Кінаш, у свою чергу, повідомила, що ситуація з поширенням коронавірусу на Калущині дуже напружена. Якщо в грудні-січні в нас було 30-40 звернень на день з підозрами на COVID-19 на день, то зараз вчетверо більше — 110-120 звернень на день. При цьому в майже 60% звернень швидкі тести на антиген дають позитивний результат. За словами Наталії Кінаш, є підозра, що в область зайшов британський штам коронавірусу: він швидше поширюється і частіше хворіють люди молодого віку. У зв’язку зі стрімким зростанням захворюваності калуська медицина працює на межі свої ресурсів: величезні витрати кисню, збільшення кисневих точок і розгортання додаткових ліжок, кадровий дефіцит.
«Не бачимо стабілізації ситуації. Інкубаційний період — в середньому 14 днів і треба якомога швидше розірвати контакт і зменшити поширення захворюваності. Ми не можемо робити винятки з Постанови Кабміну. У Європі ще жорсткіше — є таке, що не можна далеко відходити від дому, провідувати членів сім’ї. Ми ще не вибираємо, кого рятувати, але до того йде», — пояснила потребу у обмеженнях Наталія Кінаш.
У підприємців — свої аргументи. Так, на зустрічі вони вказували на те, що значно вищою є ймовірність інфікуватися COVID-19 не в промислових магазинах, куди приходить 3-4 людини за годину і контакти мінімальні, а у великих продуктових супермаркетах, де, як правило, велике скупчення людей. Обмеження підприємці вважають порушенням їхніх права і свобод, а рішення, які приймають в Києві, — безглуздими. Крім того, це вже другий локдаун підприємців у цьому році — відбувається свідоме знищення малого підприємництва. Також підприємці вказали на те, що в Європі підприємців, які не можуть працювати під час карантину, держава забезпечує коштами. А в нас вони позбавлені можливості заробити, проте, невідомо звідки мають платити податки, зарплату, утримувати свої сім’ї. Загалом є сумніви, що закриття малих магазинів, наприклад, одягу чи взуття, дозволить зупинити поширення коронавірусу — якщо вже боротися з епідемією, то, прозвучала пропозиція, варто дати кілька днів на те, щоб громадяни створили запас продуктів, і на два тижні закривати все.
Начальниця відділу за дотриманням санітарного законодавства міського управління Держпродспоживслужби Ірина Нітух пояснила: перевірки в продуктових і промислових магазинах показують, що більшість відповідно відноситься до карантинних обмежень: є маркування площі, засоби для дезінфекції, використовують маски. Проте є і факти порушень як з боку продавців, так і покупців: на них складають проколи про адмінпорушення за статтею, яка передбачає до 425 гривень штрафу. В умовах "червоного" рівня небезпеки, якщо заклади, які не можуть приймати відвідувачів, будуть це робити (наприклад, заклади громадського харчування можуть працювати на винос і доставку і якщо вони організують банкет всередині), то за це штрафуватимуть на 17-34 тисяч гривень.
Ірина Нітух зазначила: два тижні треба витримати, щоб стабілізувати ситуацію, і порадила власникам промислових магазинів на цей період працювати в іншому режимі, не порушуючи обмежень. За її словами, можна розмістити номери телефонів, щоб покупці могли замовити товар з доставкою чи на виніс. Основне, щоб люди не заходили всередину магазину, а виносити товар і передавати його покупцю надворі — можна.
Представник поліції запевнив: перевірять усі великі продуктові магазини на дотримання маскового режиму, дистанції та кількості людей, які там перебувають одночасно. А за порушення — складатимуть протоколи. Загалом поліція не ставить перед собою завдання когось покарати, проте за дотриманням карантину слідкуватимуть. Щодо промислових магазинів, то поліція не матиме претензій, якщо продавець винесе товар показати чи продати. А якщо покупця пустять всередину — то це вже буде порушенням і тягне за собою покарання.
На зустрічі президент всеукраїнської асоціації жінок-підприємців "Жіночий альянс" підприємиця Галина Підкамінна зачитала вимоги підприємців до міського голови. А саме:
- захистити їхнє конституційне право на підприємницьку діяльність та не допускати необґрунтованих обмежень;
- заборонити рейди і штрафи на підприємців;
- стати на захист конкуренції в підприємницькій діяльності — не допускати монополії великих магазинів.
Серед вимог були і такі, що не пов’язані з карантином. Наприклад, скасувати термінологію ФОП і відновити статус громадянина-підприємця, зберегти спрощену систему оподаткування, скасувати обов’язковість встановлення реєстраторів розрахункових операції для закладів торгівлі і громадського харчування.
Міський голова запевнив, що вимоги підприємців будуть відображені у зверненні до центральної влади — Верховної Ради і Кабінету Міністрів, яке міська влада має намір підготувати і затвердити рішенням виконавчого комітету 1 березня. Також у зверненні порушать питання сплати податків на час карантину та перегляду урядової постанови і обмежень для промислових магазинів.
«Наша мета — вам допомогти, а не ускладнити життя», — запевнив Андрій Найда.