Ілюстрація. Минулого року найбільше трансакції відбулось через онлайн-покупки. Про це повідомила прес-служба Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), інформують "Вікна".
"Певною мірою зростанню цього показника у 2020 році сприяло введення карантину, що стимулювало споживачів вибирати онлайн-шопінг і зменшувати кількість прямих контактів між людьми, зокрема, шляхом використання банківської карти для розрахунку за покупки в касах торгових точок", — сказано в повідомленні.
За даними ЄБА, загальний обсяг операцій з електронними грошима у 2020 році склав 19,3 мільярда гривень, що на 15% більше показника попереднього року. Своєю чергою, кількість "електронних гаманців" збільшилася до 79 мільйонів, що на 7% більше в порівнянні з попереднім роком. Водночас обсяг випущених електронних грошей демонстрував зменшення, що можна пояснити тим, що в другому півріччі 2020 року ринок покинули кілька великих учасників.
Також повідомляється, що з метою стимулювання розвитку cashless economy (безготівкової економіки) Нацбанк оновив українське законодавство у сфері здійснення фінансового моніторингу, осучаснивши і гармонізувавши його з законодавством ЄС.
"Тепер кожен Користувач електронного гаманця буде ідентифікований і верифікований банком так само як і при відкритті звичайного банківського рахунку, а перекази з використанням електронних грошей повинні супроводжуватися повною інформацією про платника та одержувача. Комітет з електронних платежів Асоціації вітає послідовні кроки Нацбанку, які сприяють впровадженню інноваційних технологічних рішень у сфері безготівкових розрахунків", — сказано в повідомленні.
Зазначається, що такі удосконалення покращують умови ведення бізнесу Для учасників ринку, а також додають зручностей користувачам електронних платіжних послуг, що, своєю чергою, сприятиме збереженню тенденції до подальшого зростання обсягів безготівкових платежів.
Зокрема, у 2021 році бізнес очікує прийняття Закону України "Про платіжні послуги" (прийнятий 19 лютого в першому читанні), яким будуть змінені застарілі підходи до правового регулювання платіжного ринку; подальшого поширення механізмів використання кваліфікованого електронного підпису (Кеп) для фізичних осіб і фізосіб-підприємців. Також очікується внесення змін до законодавства з метою усунення норм, які заважають дистанційному укладенню договорів між банками та їх клієнтами та обмежують привабливість використання бізнесом корпоративних платіжних карток.
Що цьому передувало
19 лютого Верховна Рада України прийняла в першому читанні проект закону Про платіжні послуги, покликаний врегулювати платіжний ринок в Україні та привести законодавство України у відповідність до законодавства ЄС.
