На межі ХІХ і ХХ століття в Калуші існувало чимало громадських товариств і спілок. Активним осередком культурного життя польської громади міста стало гімнастичне товариство “Сокіл”, яке володіло власним будинком з великим глядацьким залом і добре облаштоване гімнастичним знаряддям. У Калуші також діяло Татржанське товариство, драматичний гурток і хор, які патронувала копальня солі, йдеться на Facebook-сторінці Old Kalush.
Українська громада мала Народний дім, товариство "Просвіта", український хор "Боян".
Осередок (гніздо) "Сокола" в Калуші було засноване в 1891 році. А 1898 року, після певних перипетій, пов’язаних з отриманням землі, почалось будівництво споруди товариства. Проєкт і план будинку зробили інженери Mieczyslaw Rybczynski i Mieczyslaw Langer. Вони також керували будівництвом. До речі, роботи з проєктування та керівництво будовою обидва фахівці виконували "безінтересовно", тобто безкоштовно. Було створено комітет будови, на чолі якого став посол Antonii Wurst і керівник калуського "Сокола" Kajetan Kosacz. Фінансовими справами керував ксьондз Jozef Szeligiewicz і директор каси ощадності Stanislaw Hellebrand. Посвята закладання першого каменя відбулась у липні 1906 року, а вже 8 вересня 1907 року відбулась урочиста посвята завершеної будівлі "Сокола".
Фасад будинку споруджений в стилі ренесансу. Загальна площа будинку — 450 кв. метрів. Будинок товариства в той час можна було побачити майже зі всіх боків міста. Планування будинку було наступне: з вестибюлю прямо через двері потрапляєм до роздягальні і до залу, наліво — до канцелярії осередку, направо — сходи на перший поверх. Роздягальня — площею 60 кв. метрів, за нею — велика кімната вчителя, яка з’єднана з залом. Також поруч — кімната відпочинку. Під час виступів ці кімнати слугували як театральні гардеробні. Гімнастичний зал мав площу 150 мкв. метрів і був висотою 8 метрів. В глибині залу знаходилась сцена площею 40 кв. метрів, яка сполучалась з гардеробами. Сцену декорував S.Jasinski.
На першому поверсі над приміщеннями товариства і вестибюлем знаходилось казино.
На будівництво будинку товариства використали 75 150 корун і 49 гелерів.
Після І Світової війни будинок "Сокола" завдяки помочі дирекції "Саліни" був відновлений і електрифікований. У 1930 році калуський "Сокіл" мав великі урочистості — він освячував свій прапор. Після ІІ Світової війни "Сокільня" багато років була осередком культури з концертним залом, кінотеатром і театральною студією.