Критик — це вчитель, проте це не завжди означає, що варто одразу бігти і змінюватися, каже психологиня Серед причин, з яких нас люблять негативно критикувати психологиня виділяє наступні, інформують "Вікна"
1. Оцінювальне мисленні низька та самооцінка. Той, хто критикує, можливо, про це і не знає. Однак людина страждає від власної неповноцінності, від почуття "я гірший за інших". Тому знаходить мінуси, відмічає неідеальність інших. Оцінювальне мислення стає автоматичним процесом. Людина критикує все і всіх. Позитивного не помічає ні в чому. Визнати, що хтось хороший = визнати, що я гірший, поганий. Це визнання власної неповноцінності. Таким чином, критикуючи, ми захищаємося.
2. Позиція експерта. Критикуючи, ми відчуваємо себе значущими, знаючими, важливими, більш досвідченішими. Це приємно. Так ми важливі, потрібні. Завдяки критиці інших, ми привласнюємо собі ці якості. Так, наша самооцінка почувається краще.
3. Тривожність. Критикуючи, ми наче хочемо вберегти інших від наслідків їхніх дій. До прикладу, це стосується батьків і дітей, начальника і підлеглого. Так,критикуємо, бо боїмося за наслідки для самої людини чи колективу загалом.
4. Впевненість, що людина сама не помічає своїх мінусів. І це треба сказати їй, то наша місія. Коли в людини щось виходить, ну то так їй вдається. А от щось не вдається — треба на це звернути увагу
ЯК СПРИЙМАТИ КРИТИКУ І КРИТИКІВ?
Люди, що бояться критики — втрачають свою індивідуальність, свій зміст, родзинку, почерк.
Якщо вас критикують — радійте. Ви щось робите.
Працюєте 80%/20%, де критики 20% — ви геніально працюєте. Ви шикарні. Навіть 50%/50% — чудово. Є можливості рости й розвиватися.
Критики, особливо на сайтах та в соцмережах — це люди, що через якусь причину зараз нічого не роблять. Не розвиваються. Для цього треба докладати зусилля. А це не просто. Критикуючи, грубо кажучи, роблять ім'я на чужих кістках. Якщо всередині біль і негатив, лише це випромінює людина, і "кидається" цим в інших. І писати завжди легше, а ніж сказати в вічі й голосно.
Критик — це вчитель, вважає психологиня. Чуєте критику у свій бік, скажіть «Дякую, вчителю» і йдіть далі. Проте це не означає, що вам треба бігти й змінюватися. Якщо вас не критикують, ви не достатньо видимі, недостатньо добре робите свою роботу.
Ніколи не виправдовуйтеся. Час все покаже. Були не праві, є сенс працювати й вдосконалюватися. Мали рацію — той, хто критикує захоплюватиметься вами.
Отримали критику — отримали знання. І працюємо далі. Тоді й страхів менше.
Повірте, люди, що чогось досягли дуже багато помилялися. І у великому бізнесі орієнтуються лише на правду і критику, щоб розвиватися.
Іванна Гусениця закликає критикувати із з позитивом:
"Рухаймося, цінуймо все, що маємо, і всіх, кого маємо. Творіть і витворяйте. Не чекайте дива — дивуйте самі".
