На фінансування таких робіт Програмою капітального ремонту житлового фонду міста Калуша на 2021-2023 роки (її міська рада затвердила 17 грудня 2020 року) планується виділити рекордно багато коштів — 73,8 млн гривень з міського бюджету: в поточному році — майже 9 млн гривень, у 2022 році — 29,35 млн гривень і у 2023 році — 33,65 млн гривень. Для порівняння: в 2020 році на ці цілі у бюджеті громади було розподілено близько 16 млн гривень плюс ще близько 3 млн гривень було виділено за окремою бюджетною програмою на капітальний ремонт сходових кліток.
Проте реалізація програми цього року пригальмувала: звернень щодо проведення капітальних ремонті багато, однак жодного проєкту для реалізації наразі немає. Причиною цього є те, що в 2021 році суттєво змінилися правила виділення коштів на капітальні ремонти. Раніше ключову роль у визначенні будинків для проведення того чи іншого виду капітального ремонту для конкретного будинку відігравали депутати Калуської міської ради, які добивалися виділення бюджетних коштів на будинки своїх округів. Таким чином, капітально ремонтували дахи, бетонну відмостку, мережі водопостачання, під’їзди і навіть утеплювали будинки. Цього року більше значення має бачення мешканців — власників квартир житлового будинку. Саме вони можуть обирати вид капітального ремонту і клопотати перед міською владою щодо виділення на його проведення коштів. Але при цьому за діючою програмою вони зобов’язані профінансувати роботи на 30% від їх вартості. Це є головним стримуючим фактором і може призвести до того, що бюджетні кошти, за які раніше була конкуренція, залишаться невикористаними.
Зібрати такі кошти з людей — проблематично. Наприклад, минулого року на капітальний ремонт покрівлі п’ятиповерхового будинку на шість під’їздів і 90 квартир виділяли понад 0,5 млн гривень. За новими правилами мешканці мали б зібрати за приблизними розрахунками 150 тис. гривень — в середньому 1600-1700 гривень з квартири. За цінами 2021 року, вірогідно, вийде ще дорожче.
Вимога щодо 30% співфінансування поширюється на будинки, які обслуговують управляючі компанії. Щодо житлових будинків, де створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), то для них є своя програма — стимулювання та підтримки створення ОСББ зі значно кращими умовами щодо фінансової участь мешканців у капітальних ремонтах. Таку програму цього року заплановано профінансували на 5 млн 250 тис. гривень. Розмір співфінансування співвласників за нею становить від 5 до 20% залежно від віку будинку. Раніше голови ОСББ обурювалися тим, що від них вимагають співфінасування, а в інших будинках капремонти повністю забезпечує міський бюджет. Тепер умови для ОСББ є кращими, а отже їхня програма стала дійсно програмою стимулювання створення ОСББ.
10 лютого на офіційному сайті Калуської міської ради оприлюднили проєкт рішення «Про внесення змін до Програми капітального ремонту житлового фонду Калуської територіальної громади на 2021-2023 роки» — зі значно кращими для людей умовами співфінансування. Їх диференціювали залежно від виду ремонту: 5% (якщо йдеться про капітальний ремонт чи заміну ліфтів), 10% (капітальний ремонт покрівель і капітальний ремонт герметизації швів панельних будинків), 15% (капітальний ремонт бетонних відмосток, інженерних мереж, електрощитових, електромереж і освітлення) і 30% (капітальний ремонт фасадів та сходових кліток). Також такі види робіт, як виготовлення проєктно-кошторисної документації та отримання висновків експертизи, проведення технічних оглядів пасажирських ліфтів, проведення експертних обстежень та позачергових технічних оглядів ліфтів та капремонт аварійних будинків, за проєктом змін до програми мав би повністю забезпечити міський бюджет.
За умови затвердження таких змін умови проведення капітальних ремонтів у будинках, де не створено ОСББ, в багатьох випадках були б значно кращими, ніж у будинках, де такі об’єднання створено. Наприклад, ОСББ у будинку віком 20 років для капітального ремонту покрівлі має виділити 15% фінансування співвласників, а в будинку, де немає ОСББ – всього 10%.
Зміни до програми капітального ремонту житлового фонду управляючих компаній панували внести вже на лютневій сесії міської ради. Однак це питання зняли з порядку денного — через супротив ОСББ міста. Їхня головна претензія — умови дольової участі для об’єднань співвласників мають бути кращими, ніж для управляючих компаній, інакше програма підтримки їх створення не має жодного сенсу.
Цього тижня в міськвиконкомі відбулася нарада за представників управління житлово-комунального господарства, управляючих компаній, голів ОСББ та депутатів міської ради. Її результатом стали пропозиції змін до програми капітального ремонту житлового фонду вже з урахуванням побажань голів ОСББ і депутатів. В цілому умови дольової участі мешканців для будинків, які обслугують управляючі компанії, пропонуються кращими за нині діючі 30% (принаймні, для будинків, яким більше за 20 років), проте гіршими ніж для ОСББ. При тому в програмі капітального ремонту житлового фонду планують диференціювати дольову участь мешканців залежно від віку будинку.
Щодо проведення експертних обстежень пасажирських ліфтів та позачергових технічних оглядів, проведення технічних оглядів пасажирських ліфтів, то такі роботи і для ОСББ, і для будинків, які обслуговують управляючі компанії, на 100% профінансує міський бюджет.
На нараді йшлося про те, що цього року планують обстежити 97 ліфтів, і експерти визначать, які з них підлягають ремонту.
Також повністю з міського бюджету профінансують виготовлення проєктно-кошторисної документації та отримання висновків експертизи.
Щодо капітального ремонту аварійних будинків (а в проєкті рішення було зазначено, що його теж на 100% профінансує міський бюджет. — Авт.), то, як йшлося на нараді, такий будинок у Калуші всього один — на вул. Фабричній, 5. На нараді вирішили такий пункт з програми забрати.
Однакові умови для ОСББ і управляючих компаній пропонується залишити і для проведення капітального ремонту і заміни ліфтів: 95% — бюджет, 5% — співвласники багатоквартирного житлового будинку. Цього року в Калуші планують заміну ліфтів на пр. Лесі Українки, 1. Один ліфт коштує близько 700 тис. гривень.
Щодо капітального ремонту покрівель, то на нараді дійшли згоди, що дольова участь мешканців будинків, де не створено ОСББ, має бути на 5% більшою, ніж для ОСББ: для будинків віком 10-15 років — 35%; 15-20 років — 25%, 20-30 років — 20%; 30-50 років — 15% і старші за 50 років — 10%.
Щодо капітального ремонту інженерних мереж, електрощитових, електромереж та освітлення, капітального ремонту бетонних відмосток та капітального ремонту герметизації швів панельних будинків, то запропоновано, щоб мешканці будинків, де не створено ОСББ, сплачували на 10% більшу частку співфінансування, ніж ОСББ. А саме: для будинків віком 10-15 років — 40%; 15-20 років — 30%, 20-30 років — 25%; 30-50 років — 20% і старших за 50 років — 15%.
Такі види робіт, як капітальний ремонт сходових кліток і капітальний ремонт фасадів, з програми пропонують виключити. На нараді йшлося про те, що при капітальному ремонту фасаду обов’язковим є енергоаудит і утеплення — інакше проєкно-кошторисна документація не пройде експертизу. На такі роботи потрібні мільйони гривень, виділити які нереально ні з бюджету, ні з боку мешканців. ОСББ можуть вирішити питання утеплення за рахунок програми Фонду енергоефективності, який відшкодовує 70% від вартості усіх робіт. Тож, управляючим компаніям порадили сприяти в створенні ОСББ і вирішувати проблему фасадів і утеплення, залучаючи ресурси державного бюджету.
Зараз управління житлово-комунального господарства працює над новим проєктом змін до програми. Будинки, які обслуговують управляючі компанії, в основному — старої забудови. Наприклад, за словами керівника компанії «М-Монтаж» (обслуговує будинки на вул. Хіміків, Тихого, Коновальця тощо) Ігоря Майка, більшість будинків тут — віком понад 50 років. А управляюча компанія «Теплодім» (надає послуги мешканцям, яких в основному обслуговувало ЖЕО №4), за словами її директора Василя Фурди, обслуговує більшість будинків 1970-х років забудови, яким 40-50 і більше років. Тож, для проведення капітального ремонту покрівель мешканцям доведеться акумулювати 10-15% від вартості робіт, а для капітального ремонту мереж, відмостки тощо — 15-20%. Це суттєво кращі умови, ніж теперішніх 30%.
Утім, як ішлося на нараді, така дольова участь для мешканців старих будинків, серед яких чимало пенсіонерів і людей з невеликим доходом, може виявитися непосильним тягарем. Наприклад, площа покрівлі в будинку на дев’ять поверхів і будинку старої забудови на три-чотири поверхи — однакова, але навіть за умови однакової дольової участі фінансовий тягар на мешканців будинків з меншою кількістю квартир буде в рази вищим. У підсумку, є ризик, що програма так і не запрацює.
У такому разі, як йшлося на нараді, голови ОСББ пропонуватимуть владі "перекинути" гроші з програми капремонту житлового фонду на програму підтримки ОСББ: у місті створюються нові об’єднання співвласників і є ризики, що близько 5 млн гривень на проведення капітальних ремонтів не вистачить. Або ж можна буде спрямувати кошти на підтримку ОСББ, які беруть участь у програмі Фонду енергоефективності (70% дає держава, 20% — обов’язкова частка мешканців, а 10% міг би виділити бюджет).
До речі, з 8 млн 995 тис. гривень, які заплановано виділити на капітальний ремонт житлового фонду, 2 млн гривень передбачено на капітальний ремонт сходових кліток, якого у випадку затвердження міською радою запропонованих на нараді змін до програми, не буде. А отже голови ОСББ пропонуються міській владі вже передати ці кошти на підсилення програми підтримки ОСББ.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка