Дівчинка змордована, але не падає духом. Більше не шкодує за своїм гарним волоссям, каже, що головне — нарешті одужати, тим більше вже вимріяла собі вивчитися на повара.
Зараз потрібен препарат, який руйнує живлення пухлини. Рятівні ліки дорогі — сім’ї потрібна допомога, інформують "Вікна" з посиланням на сайт "ГК".
Вікторії тоді було вісім років. Після того, як вона впала з велосипеда, десь із місяць дівчинку часто боліли голова і спина, вона стала розсіяна. Лікарі до останнього думали, що то струс мозку. Аж поки дитині не стало зовсім погано: Вікторія почала блювати, шкіра посиніла, вона не мала сили навіть сидіти. Дівчинка опинилася в реанімації, але рентген ніяких особливих змін не показав.
«Віка весь час ховалася від світла, просила затулити штори — світло різало їй очі, — згадує мама Тетяна Вістовська. — Та коли одного ранку доньці різко скосило очі докупи, я відчула – насувається якась біда, це точно не наслідки струсу».
Все з’ясувалося після комп’ютерної томографії – злоякісна пухлина центральної структури головного мозку. Остання стадія.
«Я ще не знала результату обстеження, але бачила, як до мене змінилося ставлення всього медперсоналу, — розповідає мама. — Вони дивилися зовсім по-іншому. Зразу здогадалася — щось недобре. У кабінеті кілька лікарів обступили знімок моєї доньки і час від часу якось дивно переглядалися між собою. Потім усі вийшли, лишився тільки один лікар. Розпитував про нашу сім’ю, чи є ще діти… Мене це злило, бо я розуміла, що він намагається сказати щось важливе, але ніяк не наважується». «Кажіть, як є!» — не витримала Тетяна. «Вашій доньці потрібне лікування в Києві. У неї рак».
Зараз Тетяна майже не плаче. Після чотирьох рецидивів сльози кудись зникають — лишається тільки боротьба і гарт.
«Віка так хоче жити, має багато мрій, хоче гуляти з друзями і робити собі красиві зачіски, хоче вивчитися на кухаря… Ви би спробували, які смачнючі пончики і пляцки вона пече! Віка впевнено йде вперед. То хіба я маю право розкисати і плакати цілими днями? Та й толку з тих плачів», — каже жінка.
Батько дівчинки працює водієм, а зараз через карантин взагалі лишився без роботи. Все, що раніше заощадили, пішло на лікування дочки. Тетяна навіть не знає, скільки саме за всі ці роки сім’я витратила — однозначно більше, ніж пів сотні тисяч доларів. Лише опромінення в Туреччині коштувало 12 тисяч. Зверталися і на телебачення, і по людях просили. Багато напозичали.
Дехто делікатно радить батькам вже зупинитися, мовляв, «помоліться і змиріться». Продовження лікування кажуть замінити на госпіс — нехай дитина там доживає. Тетяна дуже злиться, коли таке чує:
«Якщо моїй доньці не судилося виборсатися з цієї страшної недуги, то нехай це відбудеться у боротьбі».
Охочі підтримати Вікторію можуть переказати кошти на картку ПриватБанку 5168 7422 2150 0733 (Тетяна Вістовська). Телефон мами: 0677402310.