Торік бійцеві Червоної армії Івану Залужному (справа) сповнилося 100 літ, а його племінник поліг у війні з Росією Сьогодні один із них — 94-річний ветеран ОУН-УПА Степан Петраш (повстанське псевдо «Данилко»), — живе в Калуші на останньому поверсі п’ятиповерхівки без ліфта, бере активну участь у громадському житті міста, з радістю спілкується з молоддю, пише чергову книгу спогадів, передплачує не менше п’яти періодичних центральних і місцевих видань та самотужки ходить на міський ринок за продуктами, йдеться в публікації "Галичини".
"У ті роки боївка була, образно кажучи, і суддею, і прокурором, і виконавцем вироків і т. ін. Адже вдень влада була «червона», комуністична, а вночі – наша, націоналістична. Такі були часи. Ми підтримували у селах український національний дух. Організовували вшанування героїв і різноманітних дат. Потрібно було працювати з населенням, щоб множити дух українського патріотизму. Бо хто такий націоналіст? Патріот у дії. Якщо ти вважаєш себе націоналістом, то повинен постійно діяти, працювати на народ і націю, боротися з ворогами України, а не провадити пусті балачки чи бути патріотом до... глибини власної кишені", — пригадує комбатант УПА і дійсний член ОУН.
Кажу, що поталанило, бо засудили тільки на десять років. Степан Петраш був у спецбоївці служби безпеки. Таких засуджували або на кару смерті, або на повну «котушку» — 25 років. У жовтні 1945-го його етапували у Воркуту, де відбув майже від дзвінка до дзвінка. Працював у вугільних шахтах.
"Наприкінці 1954 р., вже після того, як здох Сталін, а Берію розстріляли, трохи було легше. Викликали якось і сказали: «Іді! На вахтє скажут!». А там мені прочитали постанову про звільнення, але без права виїзду з Воркути. Правда, то було ще гірше, ніж перебування в таборі. Тож я ще 20 років працював на копальнях", — згадує калушанин.
По приїзді в Калуш вдалося влаштувався на роботу у трест «Калушхімремонт», де пропрацював до пенсії.
Свого часу після відомої світлини з рукостисканням Степана Петраша з ветераном Червоної Армії, яка облетіла всі телеканали і засоби масової інформації, калушанин став відомим на всю Україну.
"Президент Петро Порошенко запросив на урочистості до Києва делегацію від Всеукраїнського братства вояків ОУН-УПА. Ідея примирення була доброю, але ветерани–фронтовики Червоної Армії не були готові до того. По-українськи вони не розмовляли, а Сталіна і Жукова мали за своїх авторитетів. Тож примирення як такого і не було. Але я познайомився там з фронтовиком Іваном Залужним з Кіровоградщини. Він був не лише представником ветеранів Червоної Армії, а й патріотом України, а не хохлом. Торік йому сповнилося 100 літ, вітався він зі мною «Слава Україні!», а племінник Івана поліг у війні з Росією на Сході. Пригадую, якого то галасу було після того, як ми разом сфотографувалися! Адже це дуже не подобалося хохлам-малоросам. Фотографія обійшла не лише всю Україну, а й світ", — зауважує Степан Петраш.
Більше про Степана Петраша — в публікації «Галичини» — «Комбатант УПА і дійсний член ОУН на псевдо «Данилко» Степан ПЕТРАШ: Попереду в нас багато роботи, аби Україна стала справді самостійною, вільною від чужинців при владі».
