Ілюстрація. В законопроєкті прописані певні вимоги щодо кредитодавців. На позачерговому засіданні за відповідний законопроєкт №4241 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості" у другому читанні та в цілому проголосувало 274 народних депутатів, інформують "Вікна" з посиланням на сайт "Укрінформ".
Згідно з пояснювальною запискою, метою законопроєкту є регулювання правовідносин, які виникають при врегулюванні простроченої заборгованості, з метою захисту прав споживачів-боржників і обмеження доступу на ринок потенційно недобросовісних колекторів.
Очікується, що ухвалення документа дозволить удосконалити чинне законодавство щодо врегулювання простроченої заборгованості, виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини та громадянина, а також забезпечити захист прав споживачів-боржників при врегулюванні простроченої заборгованості.
Законопроєктом, зокрема, надається визначення таких термінів, як "врегулювання простроченої заборгованості" та "колекторська компанія". Проєктом також пропонується встановити певні вимоги до кредитодавців, включаючи колекторські компанії, при врегулюванні простроченої заборгованості, а саме: дотримуватися вимог етичної поведінки та правил взаємодії з боржником; інформувати боржника про залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості; укладати договори лише з юридичними особами, включеними до Реєстру колекторських компаній; повідомляти Національному банку України про укладення з колекторською компанією договору; контролювати дії залучених колекторських компаній та надавати рекомендації щодо усунення порушень.
Крім того, законопроєктом пропонується наділити Національний банк України повноваженнями зі здійснення нагляду за дотриманням банками, іншими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, а також колекторськими компаніями законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог до взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки).
