Вітольд Сеньковський (зліва) зі своїм вчителем Василем Цапівим та Софією Цапів Спочатку був вступ до Калуського культосвітнього училища, а згодом — до Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Після цього — довгих 14 років викладацької роботи у рідному коледжі. Зараз Вітольд Сеньковський продовжує малювати, дає приватні уроки, бере участь у багатьох виставках. Однак вважає, що в Україні, як і у рідному Калуші, на жаль, немає запиту на мистецтво, інформують "Вікна".
Про навчання, викладацьку роботу, натхнення, персональну виставку розповів в інтерв'ю КМТ Вітольд Сеньковський.
Ім'я Вітольд не є псевдонімом. Це — справжнє ім'я калуського художника, якому він не надає особливого значення. Каже, таке незвичне ім'я просто обрали батьки.
Перша зацікавленість до малювання проявилася ще в шкільному віці. Тоді Вітольду Сеньковському подобалося малювати змій. У дев'ятому класі хлопець вирішив, що стане художником. Тому вирішив записатися в два художні гуртки. Один — під керівництвом калуського митця Василя Цапіва, а інший — під орудою Петра Карпенка.
Вітольд Сеньковський каже, що у нього були сумніви щодо вибору професії. Адже художник асоціювався з людиною, яка сидить у комірці, обкладена фарбами, які неприємно пахнуть і де забруднений простір.
— Мене це не надихало і зовсім не подобалося. Однак за іронією долі я з цим пізніше зіштовхнувся, коли працював художником в бібліотеці. Все те, що не хотів, все сталося зі мною, — зізнається калуський художник.
І все ж Вітольд Сеньковський вступає до Калуського культосвітнього училища у новостворений відділ художнього мистецтва. Навчатися майбутньому художнику подобалося, однак, тепер розуміє, що там не вистачало умов для розвитку.
— Під час навчання я навчився гарно писати, я малював букви під кутом і за рік змінив почерк. Пам'ятаю, коли Василь Цапів відкрив аудиторію, яка була не наша. Другий рік ми якось «перебивалися», а на третій рік — відправили в гуртожиток біля «Юності», де опалення ледве гріло. Там зимою було вкрай складно висидіти, — пригадує Вітольд Сеньковський.
Про навчання у Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника художник відгукується позитивно. Однак зізнається, що не вистачало для малювання портретів живої натури. Тому залишалися після занять і малювали один одних.
Згодом Вітольд Сеньковський повертається до рідного культосвітнього училища, де працює 14 років викладачем. Згодом з певних причин покидає навчальний заклад. Каже, було чимало ситуацій, в яких були розбіжності у баченнях з керівництвом училища. Розповів і про основну ситуацію, яка була поштовхом звільнитися з роботи:
— Нас сиділо троє чоловік. Я був головою комісії, маю приймати екзамен. Мене перед іспитом викликають, щоб дати консультацію, що я повинен робити і дають список, хто має бути зарахований. У нас державний набір становив 6 чоловік і якраз тим 6-ом потрібно було підвищити оцінки. Коли екзамен завершувався, я побачив, що роботи тих дітей, яким потрібно поставити високі оцінки дуже слабенькі. А у тих дітей, кому потрібно було занижувати бали роботи були хороші. Я бачив, що вони готувалися і мали талант. Я був молодим і наївним, тому поставив оцінки так, як вони заслуговували. Потім я вислухав коментарі на свою адресу. Таких моментів було багато, але цей був основний момент.
Вітольд Сеньковський не шкодує, що звільнився. Скоріше, навпаки, віддав занадто багато часу, адже можна було розвиватися і продовжувати шукати себе.
Упродовж останніх трьох років художник три роки працює на ТОВ «Віва Декор» у відділі впровадження нових продуктів та технологій. Паралельно продовжує займатися творчістю, дає приватні уроки. Вважає, що слово «натхнення» шкідливе для початківців-художників, які хочуть себе сповна реалізувати.
— Кожна людина за своєю природою є лінива, а слово «натхнення» є дуже доброю відмовкою, щоб не робити нічого. Так і в мене не було натхнення, "буду малювати завтра", і так йшов день за днем і це нічого не давало. Для того, щоб розвивати талант, потрібна щоденна робота, вдосконалення. Художник має орієнтуватися на те, як працюють люди на заводі. Є завдання — і треба виконувати, — вважає художник.
Зараз Вітольд Сеньковський готується до першої персональної виставки, яка відбудеться у квітні-травні цього року.