Ілюстроване фото. Дефіцит фінансування освіти в Калуській громаді становить понад 19,9 млн гривень 23 лютого розпорядженням Калуського міського голови Андрія Найди було створено тимчасову комісію з питань оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти. Як зазначено у документі, оптимізація проводиться « з метою забезпечення доступності якісних освітніх послуг, формування оптимальної мережі закладів загальної середньої освіти з урахуванням демографічної ситуації, забезпечення ефективного, результативного та цільового використання освітньої субвенції та місцевого бюджету».
Тимчасовій комісії, яку очолила заступник міського голови Надія Гуш, а до її складу увійшли представники управління освіти, депутати міської ради, директори закладів освіти тощо, до 15 березня доручили провести аналіз кваліфікації працівників, наявності відповідної кількості дітей у прогнозній динаміці на найближчих 5 років, відповідності обсягу освітньої субвенції та місцевого бюджету реальним потребам на оплату праці педагогічним працівникам та утримання мережі закладів загальної середньої освіти, можливостей транспортної системи та підвезення до закладів освіти на території Калуської міської територіальної громади. А також розробити пропозиції щодо розвитку спроможної освітньої мережі на 2021-2024 роки.
23 березня на офіційному сайті Калуської міської ради оприлюднили аналітичну довідку про перспективи оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти в Калуській міській територіальній громаді та пропозиції щодо розвитку спроможної освітньої мережі на 2021-2024 роки.
На освіту не вистачає коштів
Однією з причин, що спонукала міську владу шукати шляхи оптимізації в освіті, є невідповідність субвенції з державного бюджету реальним потребам на виплату заробітних плат педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти. Раніше міська рада зверталася до уряду з цього питання: на зарплату педагогічним працівникам у 2021 році потрібно майже 208,5 млн гривень, а розмір субвенції — 188,6 млн гривень. Дефіцит становить понад 19,9 млн гривень.
Причому всі інші видатки закладів загальної середньої освіти фінансує міський бюджет: комунальні послуги, енергоносії, заробітні плати непедагогічних працівників, поточні витрати, додаткові виплати педагогічним працівникам, видатки на ремонти, харчування учнів тощо. У бюджеті громади на 2021 рік на утримання закладів загальної середньої освіти, окрім субвенції, передбачено ще майже 95 млн гривень.
У Калуській громаді є 23 заклади загальної середньої освіти (враховуючи, що школа в селі Мостищі є філією опорного закладу — ліцею №10). А саме: дві початкові школи, де є лише 1-4 класи (ПШ №11 і Довга-Калуська початкова школа); сім гімназій, де діти навчаються до 9 класу (№№ 8 і 9 у місті Калуші, Копанківська, Кропивницька, Сівко-Калуська, Вістівська і Студінська) і 13 — ліцеїв, де учні навчаються до 11-го класу і здобувають повну загальну середню освіту (ліцей імені Дмитра Бахматюка, ліцеї №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 10 у місті Калуші, а також Голинський, Пійлівський, Тужилівський, Ріп’янський і Боднарівський).
Освітню субвенцію рахують, виходячи з наповненості класів 22 учні. Як випливає з аналітичної довідки, середня наповнюваність класів 22 і більше учнів є в 11-ти закладах освіти — усіх міських за винятком гімназій №№ 8 і 9 та Голинському ліцеї. У інших закладах вона є нижчою. Середня наповнюваність у закладах загальної середньої освіти Калуської міської територіальної громади становить 22,7. Найбільша наповнюваність класів — у Калуському ліцеї ім. Дмитра Бахматюка (29,7) та Калуській початковій школі №11 (27,8), найменша — у Довга-Калуській початковій школі (7,3) і Калуській гімназії №8 (10,7).
У 2020-2021 навчальному році в 426-ти класах закладів загальної середньої освіти навчається 9 671 учень. У перспективі кількість школярів буде зменшуватися. Це визначили, виходячи з кількості дітей, 2015-2020 років народження. Очікується, що в 2024-2025 навчальному році у закладах загальної середньої освіти буде 7568 учнів, а в 2026-2027 — 6879. Тобто через шість років кількість учнів зменшиться на 29%.
У закладах загальної середньої освіти Калуської громади працює 1 045 педагогів. Із них пенсійного віку — 175 (17%), передпенсійного (55-59 років) — 109 (10%). Суттєво переважають педагоги зі стажем роботи понад 20 років. У більшості закладів незначний відсоток молодих спеціалістів, а в Ріп’янському ліцеї, Копанківській, Сівка-Калуській гімназіях, Калуській гімназії №9 їх немає зовсім.
Найменша кількість учнів на одного вчителя — в Калуській гімназії №8 та Вістівській гімназії (по 4), Ріп’янському ліцеї (5), Студінській, Сівко-Калуській гімназіях (по 6). Найбільша кількість учнів на одного вчителя у початковій школі №11 (13), та ліцеях №№ 2 і 3 (по 12).
Найвищі видатки в розрахунку на одного учня — в Калуській гімназії №8 (61897 гривень на рік), у Вістівській (58578 гривень) і Сівка-Калуській гімназіях (52241 гривня). Найменші — у двох найбільших за кількістю учнів ліцеях Калуша: №3 (24 265 гривень на рік) і №10 (24410 гривень).
Опорні школи
Як варіант оптимізації мережі закладів освіти раніше анонсували створення опорних шкіл. У минулому році в Калуській громаді створили один опорний заклад загальної середньої освіти — ним став ліцей №10. Він поки що має одну філію — у Мостищі.
Комісія прорахувала чотири варіанти створення опорних закладів освіти та їхніх філій. Два варіанти — на базі вже опорного ліцею №10 (окрім Мостищенської філії у першому – другою філією стає Сівко-Калуська гімназія, в другому — Калуська гімназія №8). Інші варіанти: опорний заклад — ліцей №3 (філії — Студінська гімназія, Калуська гімназія №8); опорний заклад — ліцей №5 (філії — Студінська гімназія, Калуська гімназія №8).
Вартість підвезення учнів до опорного закладу, як порахувала комісія, найнижча у такому варіанті: опорний заклад – Калуський ліцей №10, філії — Мостищенська і Калуська гімназія №8 — 61 учня треба буде підвозити на відстань до 3 км, ще 19 — на відстань 5-10 км.
Гімназії перетворити на початкові школи, ліцеї — на гімназії
Найбільш цікавими для учнів, батьків і педагогів громади є напрацьовані комісією пропозиції щодо розвитку спроможної освітньої мережі у Калуській громаді на 2021-2024 роки.
Перший етап з реорганізації планують реалізувати вже до початку наступного навчального року — до 1 вересня 2021 року. А саме: Мостищенську філію десятого ліцею пропонують реорганізувати у початкову школу. Коли у селі Мостище реорганізовували школу і перетворили її на філію, то йшлося про те, що тут зможуть навчатися учні до 9 класу. З наступного навчального року тут пропонують залишити лише початкові класи (11 учнів і два класи), а 18 учнів 5-9-х класів навчатимуться у десятому ліцеї, куди їх будуть підвозити.
Також на першому етапі у початкову школу планують перетворити Калуську гімназію №8 в Підгірках. Тут будуть навчатися 34 учні у чотирьох початкових класах, а 62-х учнів 5-9-х класів будуть підвозити до ліцеїв Калуша.
Третій заклад освіти, який пропонують реорганізувати на першому етапі: Довга-Калуська початкова школа втратить статус окремого закладу освіти і стане структурним підрозділом Пійлівського ліцею. Тут буде навчатися 26 учнів у двох класах, а основний економічний ефект — зменшення адміністративних видатків.
Зачепить реорганізація на першому етапі (за пропозиціями комісії) і ліцеї громади. Зараз тут навчається 423 учні в 19-ти класах десятих класах (в середньому 22 учні у класі), а в наступному навчальному році планують на два 10-ті класи менше — 17, в яких навчатиметься 440 учнів (в середньому 26 у класі). Це означає, що частина педагогів залишиться без роботи або ж зменшиться навантаження навчальних годин, а отже і видатки на оплату праці.
У разі реалізації першого етапу оптимізації, підрахувала комісія, орієнтовна економія коштів на утримання закладів загальної середньої освіти складе 4 млн гривень на рік, найбільше — 1,7 млн гривень — за рахунок перетворення гімназії у Підгірках на початкову школу.
Другий етап оптимізації комісія пропонує провести до 1 вересня 2022 року. По-суті, він є перехідним і дозволить у майбутнього перетворити шість ліцеїв громади на гімназії. Пропонується припинити набір учнів до 10 класу в калуських ліцеях №№1, 4 і 5 та в Тужилівському, Пійлівському і Ріп’янському ліцеях — у 2022-2023 навчальному році зі старшої школи у них залишиться лише по одному 11-му класу. Діти, які планують продовжувати навчання в десятому класі калуських і Тужилівського ліцеїв, зможуть здобути повну загальну середню освіту у ліцеях міста, з Пійлівського ліцею — в Голинському і з Ріп’янського — в Боднарівському. Загальна економія складе 2,1 млн гривень. Ще 900 тис. гривень планують зекономити за зменшенні кількості перших класів у закладах освіти: зараз у перших класах є 934 учні, а за два роки очікується 807 і на чотири перші класи менше.
Третій етап оптимізації — у 2023-2024 роках — реорганізація Калуських ліцеїв №№ 1,4 і 5, Тужилівського, Пійлівського і Ріп’янського ліцеїв на гімназії. Тут діти навчатимуться лише до 9-го класу включно. Економія — ті ж 2,1 млн гривень. А також планується зменшення кількості перших класі ще на один, оскільки очікується зменшення кількості першокласників з 807 до 761. Економія складе 250 тис. гривень.
Таким чином, у разі проведення усіх трьох етапів реорганізації, економічний ефект складе в межах 10 млн гривень на рік і це значно менше за дефіцит освітньої субвенції. Фактично, це економія на зарплатах, у першу чергу, педагогічних працівників. І хоча пропозиція трирічної програм оптимізації включає такий пункт, як «проведення заходів з працевлаштування пелагічних працівників, у яких зменшилося (відсутнє) педагогічне навантаження внаслідок реорганізації закладу», зрозуміло, що чимало педагогів таки втратять роботу.
У підсумку на території громади залишиться сім ліцеїв: імені Дмитра Бахматюка, №№2, 3, 6, 7 і 10 у Калуші та два — в селах громади: Голинський і Боднарівський.
Чому саме згадані шість ліцеїв планують перетворити на гімназії? В цілому тут навчається найменше учнів у старших класах. Якщо взяти ліцеї в селах Пійлі, Тужилові і Ріп’янці, то тут найнижчий показник наповнюваності 10-11-х класів: 10,5, 14 і 10,5 учнів у класі відповідно. А наприклад, в Калуському ліцеї №4 — 24,5 учня в старших класах, в ліцеї №5 — 23,5 учня, і це більше, ніж, наприклад, у ліцеях №№3 і 6. Видатки на одного учня в ліцеї №5 — одні з найнижчих у громаді (24 663 гривні) — менше лише в ліцеях 3 і 10. З ліцеїв сіл громади найбільші видатки на одного учня саме в тих, які планують перетворити на гімназії.
Очевидно, що плани оптимізації мережі ліцеїв ґрунтуються в основному на демографічних і фінансових показниках. Однак важливим фактором є і якість освіти, яку дає той чи інший навчальний заклад. З ліцеїв міста Калуша, за підсумками ЗНО-2020 найслабші результати — саме в тих, які планують перетворити на гімназії. Так, за рейтингом сайту Освіта.ua ліцей №1 — на 37-му місці в Івано-Франківській області (середній бал ЗНО випускників — 149,9), ліцей №5 – на 39-му місці (149,6), а ліцей №4 — на 139-му місці (123,1). Усі інші ліцеї Калуша мають кращі результати і позицію в рейтингу
А от щодо ліцеїв в селах Калуської громади, то найкращу якість освіти демонструє саме Пійлівський ліцей (який пропонують реорганізувати). За підсумками ЗНО-2020 він на 64 місці в області з середнім балом ЗНО 141,3. Для порівняння: наступний у рейтингу сільський ліцей громади — Боднарівський — на 188-му місці, середній бал ЗНО випускників — 114,4. Голинський ліцей, де мають навчатися старшокласники з Пійла, — на 192-му місці з середнім балом ЗНО 112,8. До речі, за підсумками ЗНО-2019 Пійлівський ліцей (тоді ще школа) посідав 38-му позицію з-поміж закладів освіти Івано-Франківської області з середнім балом випускників 149,9 і також випереджав не лише всі школи сіл майбутньої Калуської громади, а й три школи міста (першу, четверту і п’яту).
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка
