Фредерік Януш проєктував хмарочоси у Чикаґо та Івано-Франківській готель "Дністер". ФОТО

Фредерік Януш, який залишив франківцям у спадок сім унікальних кам’яниць, проектував і дизайнував хмарочоси у Чикаґо.
Переглядів: 173
Ілюстрація. За Польщі готель носив назву «Варшава».

Про це повідомив знаний в Івано-Франківську фотохудожник, меценат, громадський активіст, автор книги «Модельний ряд. Хроніки» Ростислав Шпук, інформують "Вікна" з посиланням на сайт "Версії".

“Він знайшовся! Архітектор, який збудував у Станіславові колись славно-, а віднині сумно-звісний “Дністер”, будинки на початку Незалежності — Гаусвальда, Хованця (“Київ”), іт.д.

Прибувши сюди у 1909 з Відня, він за п’ять років не лише спроектував, а й звів сім величних, сучасних — і тоді, і зараз, кам’яниць. Після чого, отримавши неабияке визнання, раптом щез у 1914, з настанням Першої світової, не відклавши згадок про себе ні в польських, ні у львівських архівах, ані в інтернеті. Нам залишилось лише припущення фронтової мобілізації чи загибелі на гарячих біженських шляхах. Або пацифістське — нещасний випадок на будові, він ними керував власноруч, і оснащував проекти ліфтовими шахтами.

Бо звідки ще б виникла така загадкова дивовижність, що він нічого більше не збудував в інших містах Галичини — як то було з усіма помітними архітекторами — навіть в часи післявоєнних масових відбудов? Ну і смерть його мусіла бути молодою, ранньою, бо до Станіславова він теж нічого індивідуального не створив. Хоча видатні архітектори тримали авторський рівень переважно до старості, ніби музи з циркулем в руці живучіші, ніж з лірою біля грудей. Видно, цей спосіб просторового думання з розрахунками тримає мозок у продуктивній освіжаючій напрузі — спочатку мозок архітектора, а далі, сотнями років – мозок глядача.

І ось слід нашого Ф. Януша таки сплив, при чому дуже високо. Виявляється, він і справді потягнувся в небеса, але в іншому значенні: у другій декаді ХХ ст. проектував і дизайнував хмарочоси у Чикаґо. Підтвердилось припущення Жанни Комар про те, що він емігрував туди і що саме його ім’я закладено в назві відомої архітектурної компанії “HOOPER & JANUSCH COMPANY”.

Слід підзамело те, що у Станіславові, який його заземляв, оберігаючи свої небеса від забудови, він заархівований, як Frederyk W. Janusz, а там — вже, як Fred W. Janusch. Ім’я асимілювалось (мабуть, в сторону Першофреда — Нобеля).

Там він теж пропрацював всього 5 років — до 1929, і спроектував так само 7 висоток в Чикаґо, і ще до однієї, в Міннеаполісі, долучився з дизайном, але її висота — 137 м, то ж роботи тут вистачило на всіх. Ну і ще HOOPER & JANUSCH спроектував три кінотеатри і кілька вілл”, — йдеться в дописі.

Про Януша і його творіння у Станіславові свого часу писав і відомий краєзнавець Михайло Головатий.

“Яскравим метеором промайнув на архітектурному небосхилі міста. В газетах 1912 року повідомляється, що в будівництві одночасно перебувають чотири великих кам’яниці вперше згаданого майстра. Це кам’яниці С. Хованця та К. Гаусвальда (тепер готель „Київ” та будинок навпроти нього на початку вулиці Незалежності),  кам’яниця „Австрія” на замовлення греко-католицької капітули (готель „Дністер” та Центральний Народний дім на початку вулиці Шевченка) і Народний дім для товариства ім. Качковського (зараз обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка по вул. Чорновола). У 1912-1913 роках усі вони були закінчені будовою. Роботи вела будівельна фірма братів Янушів „Йорк”. Кам’яниці, що творять парадний в’їзд по вул. Незалежності є першими п’ятиповерховими в місті. Всі чотири є архітектурними домінантами, з ними прийшов новий стиль — функціоналізм”, —  йдеться в краєзнавчому збірнику “Будівничі старого Станиславова (1662-1939 роки)”

Нинішню будівлю «Дністра» звели у 1913 році на місці найдавнішого в місті готелю «Центральний». Проект розробив архітектор Фредерік Януш. У центрі міста постала імпозантна чотириповерхова кам’яниця з двома парадними фасадами, великими мансардними приміщеннями та вежею із годинником. Неповторності їй придала колонада — частина залізобетонного каркасу вздовж вулиці Шевченка. Будинок став одним із перших залізобетонних у місті. У ньому розмістили готельні номери, ресторан, кафе та третій у Станиславові кінотеатр. Комплекс назвали «Австрія».

Під час Першої світової готель перейменували на «Жорж». А за часів ЗУНР — на «Одесу». Саме тут 3 січня 1919 року була прийнята знаменна ухвала про об’єднання ЗУНР з УНР.

За Польщі готель носив назву «Варшава». За радянщини готель з рестораном двічі перейменовували. Спочатку вони називалися «Спартак», а від початку 1960-х — «Дністер».