Востаннє орган налаштовували близько двох років тому. Інструмент виготовили у 1939-му році у Голландії на фірмі "Fa. L. VERSCHUEREN orgelbouwers HEYTHUYSEN", інформують "Вікна" з посиланням на сайт "Суспільне".
У Франківськ орган привезли у 1993-му. Майже сім років він був розібраний, оскільки грошей на його монтаж не було. У 1999-му інструмент встановили та налаштували, а ще за рік — освятили.
"Кожен орган особливий по-своєму, немає однакових. Переважно виготовляють на замовлення під храм, архітектуру, акустику. Наш — перевезений з Голланадії. Так сталося, що там закривалися костели, і пара вирішила проспонсорувати орган до Франківська", — розповідає Тетяна Камінська.
Музикою займається з чотирьох років. Тетяна каже, що її дідусь також був музикантом. Спочатку органістка грала вдома, а з 12-ти років навчалася у музичній школі. Згодом закінчила музучилище. Зараз вчиться в Інституті Богословських наук Непорочної Діви, що у Городку на Хмельниччині, на відділі сакральної музики.
"Це наразі єдиний такий заклад в Україні, де готують майбутніх музикантів-органістів, або "підтягують" тих органістів, які хочуть досягти якогось рівня. В нас чудові викладачі: пані Регіна з Молдови, Катерина з Одеси та декан нашого відділу Ярослав Росочинський", — розповідає органістка.
Зараз Тетяна вчиться на четвертому курсі: "Звичайно, зміни відчутні, навіть парафіяни підходять і хвалять, кажуть: "Такий гарний акомпанемент, так ростеш". Також рада, що можу передавати знання нашій молоді, яка зараз стала дуже активною, і хоче грати на месах".
Окрім того, розповідає жінка, в інституті вчать писати супровід і вступи до пісень. Так, наприклад, вступ до великодньої пісні "Wesoły nam dzień dziś nastał", який звучить у відео, написала Тетяна.
"Регістровка впливає на забарвлення звуку. Що більше регістрів, то можна яскравіше передати характер самого вступу, бо звичайно, коли ти граєш твори літургійного характеру, має бути стриманий супровід. Ну а на концертах можна використати всю палітру органа", — каже Тетяна Камінська.
Інструмент має приблизно 1 600 труб. Найбільша — заввишки до чотирьох метрів, найменша — як олівець. Як розповідає органістка, від їхнього діаметру залежить звук. У найменших звучать флейти, а в найгрубших — баси.
"Зараз функцію подавання повітря в міхи виконує електрика. Раніше цим займалися чоловіки (кальканти), які всю месу стояли на своєму місті і качали ногами повітря. Коли вони переставали качати, тоді припинявся звук", — розповідає Тетяна.
Доглядає та ремонтує інструмент майстер Петро Сухоцький. Чоловік — знаний органіст, він грає у луцькому кафедральному соборі святих Апостолів Петра і Павла.
Нагадаємо, минулоріч через пандемію Пасхальна неділя у франківському костелі Христа Царя проходила без вірян та за зачиненими дверима. Богослужіння транслювали онлайн, тож всі віряни могли долучитися до молитви у своїх домівках.
