З коштів за оренду книжок будуть купуватись нові книги. «Нова Бібліотека» у Коломиї запрацювала наприкінці лютого. Її послугами вже скористалися понад 150 читачів від 14 і до 30 років, інформують "Вікна" з посиланням на сайт "Репортер".
Проєкт задумали і реалізували шестеро активістів: Олег Ковтуник, Ярослав Шкірук, Тарас Томенчук, Андрій Томенчук, Влад Романченко та Остап Чабан. Їм по 17-18 років. Усі вони студенти й навчаються у різних вишах — у Львові, Франківську та Коломиї.
Остап Чабан розповідає, що цим проєктом вони спробували вирішити кілька питань, з якими стикаються молоді люди, які хочуть навчатися, розвиватись і реалізовувати себе. А найперше для цього дуже бракує якісної літератури, бо деякі книги дуже важко знайти. У звичайній бібліотеці таких книжок нового ґатунку знайти годі, а купувати — не кожен собі може дозволити.
Він сам якось шукав книгу Мішеля Фуко «Наглядати і карати» — і ніде. Каже, саме це стало останнім поштовхом. Тому зібрав команду, написали проєкт і стали його реалізовувати.
Активістів підтримала громадська платформа Space Up, яка виділила приміщення під бібліотеку. Воно розташоване у центрі Коломиї, на Коцюбинського, 6.
Також проєкт підтримали і місцеві підприємці. Вони допомогли з наповненням книжкового фонду, завезли меблі. Загальний бюджет проєкту, до речі, становить близько 15 тис грн.
Зараз на полицях нової читальні десь 200 книжок. Це світові бестселери, книги із саморозвитку, філософії, психології, бізнесу, маркетингу, літературна класика, а також видання з категорії «допоможи собі сам».
За словами Остапа, щотижня до ідеї долучаються небайдужі і приносять свої прочитані книжки — аби не залежувалися вдома, а тут щоб ними користувалися інші.
Книга в оренду
На час карантину «Нова бібліотека» працює чотири години — з 14.00 до 18.00, але після локдауну за книжками можна буде приходити від ранку. Тут уже працюють троє волонтерів, які завжди на місці та можуть відповісти на всі питання, порадити книгу, розказати про майбутні заходи чи записати людину на подію.
У «Новій бібліотеці» книги здають в оренду. Ви платите 25 грн, берете будь-яку книжку і користуєтесь нею два тижні. Також є опція зробити підписку на місяць. Це вартує 100 грн.
«За підписку ви отримуєте необмежену кількість книг, — пояснює Остап. — Тобто, можна за день прочитати книгу, повернути її, взяти іншу, потім ще одну і так до кінця місяця. Ще ви потрапляєте у закритий телеграм-канал, маєте доступ до клубу літератури й різних заходів. Також у нас є рейтинг читачів. Тобто, чим більше ви читаєте, тим вище ви у рейтингу та маєте більше шансів отримати якийсь бонус чи подарунок».
Як і в кожній бібліотеці, тут є одне важливе правило — книги не нищити і в них не писати. Якщо люди люблять робити замітки, то волонтери можуть видати їм стікери. Коли людина повертає книгу, то ті стікери слід забрати. Усе просто.
Ще у бібліотеці хлопці планують зробити коворкінг. Поставити кавовий автомат, мати там випічку, аби підписники могли почитати чи попрацювати у затишку. Звісно, це все буде після карантину.
Усі кошти з оренди книжок хлопці будуть залучати на підтримку інших проєктів. Наприклад, для проведення різних тренінгів і навчань, які для коломиян переважно будуть безкоштовними. Крім того, з цих коштів купуватимуть нові книжки.
Остап Чабан каже, їх бібліотека є таким собі фундаментом, на якому будуватимуться інші ініціативи. Хлопці хочуть створити і свою громадську організацію, яка буде називатися «Нова», аби робити більше й рухати місто.
Відчувати палітурку
«Ще ми хотіли організувати таке коло однодумців, — продовжує Остап. — Коли людина починає свій шлях, їй часто нема з ким поспілкуватися на ті теми, що її турбують. І взагалі, в когось спитати поради. Коли закінчиться карантин, ми хочемо, аби таким місцем була наша бібліотека. Плануємо запрошувати різних спікерів, проводити тренінги чи ще щось».
Створили хлопці й клуб літератури. Збираються раз на два тижні. Вже було два зібрання, які відвідали близько 40 молодих людей. Збиралися на свіжому повітрі у парку, бо ж карантин.
Знайомилися, кожен розповідав про книгу, яку прочитав останньою або читає. Розповідали, чому її варто прочитати іншим.
«Також ми грали у монополію чи мафію, аби люди роззнайомилися і почувалися комфортніше, — розказує Чабан. — Ще мали різні обговорення. Наприклад, про паперові книжки. Про те, що через сучасні гаджети, паперові книги вже читають мало – це стереотип. Насправді, більшість говорили, що люблять тримати книгу в руках і відчувати паперову палітурку».
На останньому клубі учасники голосували, які заходи були б їм цікаві. Більшість проголосувала за тренінг зі спілкування. Хочуть вчитися правильно комунікувати, представляти себе, дискутувати та інше.
