Мало хто зі студентів може похвалитися публікацією у престижному науковому журналі з високим імпакт фактором. Дівчина часто брала участь в олімпіадах і конкурсах. Тож, коли дізналася про те, що на кафедрі біохімії та біотехнологій Прикарпатського національного університету проводиться олімпіада для вступників, вирішила взяти в ній участь, інформують "Вікна" з посиланням на пресслужбу приймальної комісії ПНУ.
«Нам влаштували екскурсію по кафедрі. Було дуже цікаво. Звісно, я вже мала певний досвід роботи з лабораторним обладнанням — я робила досліди на уроках хімії у школі, на олімпіадах і конкурсах — але тут, на кафедрі, це був цілком інший рівень: інше обладнання, інші досліди. Що цікаво, вже під час навчання ми вже з першого курсу могли працювати в лабораторії. Це дуже круто!» — ділиться спогадами нині студентка ІІІ курсу природничого факультету Світлана Кліщ.
За результатами олімпіади Світлана Кліщ набрала найвищу кількість балів — по 20 з хімії та біології. Їх можна було долучити до загальної кількості балів, отриманих на ЗНО.
В родині Світлани троє вчителів, а хіміків і біологів немає, каже Світлана. Тому, коли дівчина заявила про свій намір поступати на біохімію, декого із членів родини її вибір трохи здивував, однак Світлану цілковито підтримали. Світлана каже, приваблювало й те, що частина дисциплін тут викладається англійською мовою. А оскільки з англійською у школі проблем не було, вирішила обрати кафедру біохімії та біотехнології ПНУ.
«Я вирішила, що це чудова можливість поєднати навички володіння англійською мовою, а також більш детально і поглиблено вивчати біологію та хімію. Також, переглянувши сайт кафедри та ознайомившись із дослідженнями, якими там займаються, я зрозуміла, що це саме те, що мені потрібно», — каже Світлана.
Написати оглядову статтю на тему «Дрозофіла як модель для вивчення біології жирів» науковий керівник Світлани Кліщ доцент кафедри біохімії та біотехнологій природничого факультету Олег Лущак запропонував у 2019 році. Від обміну жирів залежить багато чого в організмі людини, в тому числі, розвиток важких захворювань. Певні механізми, які лежать в основі процесів утворення, запасання та мобілізації ліпідів є схожими у людини та дрозофіли, пояснюють науковці. А досліджувати їх на дрозофілах швидше, дешевше, а через те ефективніше.
Перш, ніж приступити до написання самої статті, групі співавторів довелося перегорнути — без перебільшення — гору наукової літератури. Понад тисячу джерел відповідного напрямку. Із них було відібрано 250, на основі яких і писалася стаття.
Спершу передбачалося, що над завданням працюватимуть лише студенти. Однак згодом, з’явилася можливість запросити до співпраці інших авторів. Один із них, каже Світлана Кліщ, має великий досвід у дослідженні обміну ліпідів з використанням модельного об’єкта дрозофіли. Так серед співавторів з’явився Крістофер Хайєр. Працювати в команді з досвідченим вченим було викликом, говорить дівчина.
Чим же дослідження обміну жирів у дрозофіли може бути корисним для людини? Для цього треба спершу зрозуміти, що таке жири і для чого вони потрібні в організмі, і як впливає на організм їх брак або надмірна кількість.
Жири відіграють важливу роль в нашому організмі. Вони слугують енергетичними субстратами, структурними компонентами клітин, сигнальними молекулами. Якщо жирів достатньо і вони правильно засвоюються організмом, людина нормально функціонує, працює, має здатність опиратися інфекційним захворюванням і шкідливим впливам зовнішнього середовища. Нестача жирів в організмі відповідно призводить до розвитку певних захворювань. Як і їх надмірна кількість.
«Ліпіди мають надзвичайно важливе значення для нормального розвитку людини, а порушення утворення ліпідів, або ж надлишкове їхнє утворення слугують ознаками різних метаболічних захворювань, зокрема ліподистрофії, неалкогольної жирової хвороби печінки, ожиріння. Запасання організмом ліпідів у спеціалізованих жирових тканинах слугує своєрідним метаболічним резервом, що забезпечує виживання і нормальне функціонування організму в процесі розвитку, в період голодування чи дефіциту поживних речовин, коли організм не отримує необхідної кількості енергії з продуктами харчування. Проте важливо, що надмірне накопичення ліпідів нерідко призводить до ожиріння, яке в свою чергу пов’язане зі зростанням поширеності метаболічних захворювань людини. На появу і розвиток метаболічних захворювань впливає велика кількість факторів, зокрема порушення в роботі органів, залучених в обмін речовин, які в свою чергу можуть бути зумовлені процесами старіння, нейродегенеративними процесами, а також переїданням», — пояснює Світлана Кліщ.
У статті все це описується на прикладі плодової мушки як модельного об’єкта для дослідження обміну жирів та пов’язаних з ним метаболічних розладів. Вважається, що основні процеси перетворення ліпідів є схожими у дрозофіли та людини. Існує подібний взаємозв’язок між органами і системами органів, які залучені у метаболічні перетворення ліпідів.
Тож у цій статті зібрано всі найновіші інновації, які було зроблено за останні роки в дослідженні обміну триацилгліцеридів. Тому її тема є дуже актуальною і Олег Лущак повідомив на своїй сторінці у фейсбук про вихід оглядової статті про обмін жирів у дрозофіли в супер престижному журналі Biochimica et Biophysica Acta — Molecular and Cell Biology of Lipids з імпакт фактором 4.52.
Імпакт-фактор — це чисельний показник цитованості статей, опублікованих в певному науковому журналі. Відповідно до ІФ оцінюють рівень журналів, якість статей, опублікованих в них, дають фінансову підтримку дослідникам і приймають співробітників на роботу. Для наукового журналу в галузі біохімії імпакт-фактор 4,5 є доволі високим і публікація в такому журналі для студента — серйозне досягнення і крутий початок наукової кар’єри!
Вже сьогодні Світлана Кліщ працює в рамках одного спільного ґранту, який Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника виграв із Тернопільським Національним Педагогічним Університетом ім. В.Гнатюка.
