В Україну свято прийшло з утвердженням християнства, проте в подальшому народні язичницькі традиції продовжують співіснувати з християнським святом. В народі одержало назву «третьої зустрічі весни» (після Стрітення і Сорока Мучеників). Вважається, що весна в цей день остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю і відкриває її для сівби. За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. Раніше ж «турбувати» землю вважалося великим гріхом.
Благовіщення згадує подію, коли Архангел Гавриїл явився Діві Марії і пророкував народження через Неї Сина Божого Ісуса Христа.
Благовіщення належить до дванадесятих свят — 12 головних свят Церкви. У народі Благовіщення — це третя зустріч весни (після Стрітення 14 лютого та Сорока мучеників Севастійських 22 березня).
Для українського селянина, за народною символікою, Благовіщення віщує, і тому з ним в'яжеться багато прикмет: яка погода на Благовіщення, така й на Великдень буде. Якщо на Благовіщення вже сидять бузьки на яйцях, весна буде тепла. Теплою також буде весна, якщо у переддень Благовіщення ніч тепла, а якщо іде сніг та мороз, то весна буде пізньою, холоди можуть протриматися до травня. Якщо на Благовіщення дощ іде, то добре вродить жито.
А також також інші прикмети в цей день пов'язані з врожаєм: наприклад, якщо в цей день (або вечір) гроза — рік буде врожайним на горіхи, якщо дощить — восени слід збирати врожай грибів, а якщо сніг — літо не буде врожайним.
Традиційні спостереження за птахами на Благовіщення також мають свої прикмети: щоб зрозуміти, чи буде весна холодною — треба подивитись на небо. Якщо на небі літають ластівки — скоро буде теплішати та взагалі весна буде теплою.
Вважають, що на свято Благовіщення весна остаточно переборює зиму, про це казали: «Благослов зиму руйнує». Після свята цвітуть перші весняні квіти: проліски, первоцвіт, сон-трава. Проліски здавна вважались символом щастя, надії та краси. Дівчата збирали проліски і клали їх у миску з холодною водою, вважалось, що умивання такою водою додає їм краси.