Монах мав також справи з депутатами. Як свідчать відкриті дані з державних реєстрів, у серпні 2017 року у тернопільського ПрАТ “Опілля” офіційно змінилися засновники та головний бенефіціант, інформують "Вікна" з посиланням на сайт "Діло".
Серед його засновників з’явилися прізвища добре відомих місцевих бізнесменів: у реєстрі фігурує колишній народний депутат Ярослав Джоджик та підприємець Михайло Гомівка. А от бенефіціарним власником, який здійснює вирішальний вплив на діяльність підприємства, названо Романа Планчака.
У даних держреєстру додатково зазначено, що він є громадянином Хорватії і має зареєстроване місце проживання за адресою жіночого монастиря “Божої Матері Знамення” у селі Посіч Івано-Франківської області. Власне в селі Посічі, розташованому за 20 кілометрів від Івано-Франківська на межі Чорного лісу, це чернече згромадження з’явилося недавно. Близько трьох років тому сюди перебралося два десятки колишніх послушників із двох закритих монастирів УГКЦ на Тернопольщині, які перебували під опікою ієромонаха Антонія-Григорія (Романа Планчака).
Чернечі обителі у селах Колодіївка та Великі Бірки, які були засновані цим священником, ще з 2004 року привертали увагу мирян та церковної влади через поголос про чудотворні молитви екзорцизму (вигнання бісів), які проводилися отцем Планчаком без дозволу, а також “об’явлення” та “послання” однієї з сестер монастиря Марії Баран, які отець Планчак підтримував та тлумачив, підтверджуючи їх “божественне” походження. Щоб побувати на “чудотворних” сеансах отця Григорія та почути нові “божественні” об’явлення сестри Марії, сюди їхали люди зі всієї України.
Багатьом з них священник давав поради щодо життєвих ситуацій, часто вони стосувалися потреби в лікуванні, проведення операцій: ієромонах на око визначав, чи вдасться пацієнтів зцілити лише її вірою, чи їм треба все таки вдатися до послуг професійних медиків. Кілька разів у монастирях, які розташовані на території Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ, проводили церковні перевірки, остання з яких закінчилася тим, що обидві обителі довелося закрити. У травні 2017 року відповідне Звернення Синоду Єпископів оголосив її єпарх, архиєпископ і митрополит Василь Семенюк.
“Тривалий час Церква придивлялася до цього явища “об’явлень”, відбулися канонічні візитації у 2005, 2010, 2014 і 2015 роках. Останню візитацію провели на найвищому рівні — троє єпископів за дорученням глави УГКЦ Блаженнійшого Святослава та за дозволом місцевого єпископа Василія Семенюка. Було виявлено, що до вказівок церковної влади більшість членів цих спільнот не дослухалися”, — пояснював тоді місцевий єпископ-помічник Теодор Мартинюк.
В УГКЦ тоді ж було створено комісію для вивчення “об’явлень”, яку очолила сестра Наталія Мельник — генеральна настоятелька Згромадження сестер Пресвятої Родини і голова Ради вищих настоятельок інститутів богопосвяченого життя УГКЦ. Також до комісії увійшли редемпторист о. Петро Баран — духівник багатьох жіночих монастирів; провінційна настоятелька сестер редемптористок сестра Теодора Шулак, сестра василіянка Василія Струтинська і сестра Йоанна Заблудовська із Ґданська — директор центру домініканців у справах новітніх рухів. Під час спілкування з усіма членами чернечих спільнот у Колодіївці та Великих Бірках церковна комісія пересвідчилася, що “об’явлення” сестри Марії стали причиною внутрішнього поділу у монастирях: тут створилися групи, які прийняли їх, а інші вважали, що вони неправдиві. Окрім того, підтримка достовірності цих “об’явлень” з боку отця Планчака привела до того, що навіть визначення того, чи може той чи інший брат перебувати у монастирі, проводили не відповідно до монаших конституцій, а з огляду на голоси, які чула сестра Марія.
“Комісія не виявила жодних ознак того, що “об’явлення” чи “голоси” сестри Марії Баран та інших сестер Монастиря Введення в храм Пресвятої Богородиці мають надприродне походження. Натомість було стверджено, що ті, хто їх поширює, маніпулюють поняттями чернечого послуху та духовного проводу”, — йшлося в оприлюдненій у травні 2017 року заяві Cиноду єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ.
У цій же заяві керівництво УГКЦ оголосило, що ці “об’явлення” суперечать вірі та навчанню Церкви і монашій традиції, та застерегло всіх вірних “від їх використання для особистого духовного життя чи передавання іншим”.
“Подаємо до загального відома, що с. Марія Баран і о. Антоній Григорій Планчак не можуть більше від імені Церкви надавати духовний провід вірним і розповсюджувати будь-які “об’явлення” чи “послання”… Від імені Української Греко-Католицької Церкви просимо пробачення у всіх тих, хто постраждав від обману “об’явлень” чи кому було завдано духовної кривди або шкоди психічному чи фізичному здоров’ю”, — йшлося в опублікованій заяві.
За рішенням глави УГКЦ відбула реорганізація обох монастирів, монахів та монахинь розпустили з можливістю поновити чернецтво після покаяння та реколекцій. Однак, частина з них не послухалась до порад Церкви і продовжила вже незаконне служіння в селі Посіч на Івано-Франківщині. У березні 2018 року Папа Римський Франциск позбавив чернечого сану девʼятьох послушників цього монастрия, включно із ієромонахом Антонієм Григорієм (Романчом Планчаком).
У такий складний час духовних випробувань позбавлений служіння отець Планчак, як виявилося, вирішив спробувати себе в іншій сфері суспільного життя і почав займатися речами більш приземленими, але які приносили прибуток не менший, ніж пожертви на храм під час сеансів екзорцизму. Як свідчать опубліковані у відкритому доступі документи ПрАТ “Опілля”, 30 березня 2018 року на підприємстві відбулися загальні збори, на яких Романа Планчака було обрано членом Ревізійної комісії.
У цьому ж повідомленні зазначено, що він “володіє 1 045 776 акціями, що складає 28% статутного капіталу емітента; розмір пакета акцій або частки, якою особа володіє в статутному капіталі емітента в грошовому вираженні становить 261 444 грн”. “Посади, які особа обіймала протягом останніх п’яти років: священнослужитель; непогашених судимостей за корисливі та посадові злочини не має”, — йдеться у повідомленні. До речі, на тих же загальних зборах було прийнято рішення про виплату дивідендів акціонерам товариства, найбільшим з яких був і залишається Роман Планчак. Загальна сума виплат, яку мали провести упродовж півроку, становила 1 172 750,00 грн.
Відповідно до даних сервісу Опендатабот, станом на липень 2020 року, з переліку бенефіціарних власників ПрАТ “Опілля” вилучено Ярослава Джоджика, Михайла Гомівку та Андрія Горука, чинним залишився лише Роман Планчак. Очевидні успіхи в бізнесі колишнього ієромонаха супроводжувалися його спробою повернути собі добре ім’я священника, подавши позов до глави УГКЦ та 15 єпископів до Тернопільського міськрайонного суду — унікальний випадок розгляду церковних справ у світському суді.
Однак, судді не побачили в діях церковників образи честі та гідності, а також підриву ділової (як виявилося) репутації Романа Планчака. Паралельно щодо екс-ієромонаха тривав карний процес у середині Церкви. Вироком колегії суддів Трибуналу Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ від 13 червня 2019 року о. Антонія-Григорія (Планчака) позбавили клірицького стану.
Його визнали винним у скоєнні таких злочинів: непослух проти власного ієрарха; підбурювання до бунту і ненависті проти власного ієрарха; незаконне присвоєння, затримання і виконання уряду ігумена монастиря; зловживання владою, недбайливе здійснення і занедбання актів влади у період виконання обов’язків намісника монастиря; перешкоджання вільному виконанню служіння законної влади та ведення фінансових операцій і торгівлі всупереч приписам загального права.
Після розгляду апеляції, яку подав о. Роман Планчак, Трибунал Верховного Архиєпископа УГКЦ своїм вироком від 16 березня 2021 р. затвердив рішення колегії суддів Трибуналу Тернопільсько-Зборівської митрополії. З 26 березня 2021 року Романові Планчаку остаточно заборонено священнодіяти.
“Він не може служити Божественну Літургію, звершувати таїнства, зокрема хрестити, вінчати і сповідати вірних, здійснювати будь-що, що може виконувати священнослужитель. Колишньому ієромонаху Антонію-Григорію заборонено служити будь-які богослужіння в храмі чи поза ним, у тому числі звершувати будь-які прилюдні моління за хворих, екзорцизми чи подібні молитви. Він не може називати себе греко-католицьким монахом чи священником, бо, згідно із канонічними нормами, він прирівнюється до мирянина”, — йдеться у повідомленні прес-служби Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ.
Довідка
Роман Планчак народився 16 травня 1960 року в місті Прняворі Республіки Боснії і Герцеговини. Влітку 1979 року вступив до монастиря оо. Василіян у м. Кулі (Сербія, Югославія). 1 січня 1988 року у Римі, де з 1983 по 1990 рік проходив філософські та богословські студії, склав схиму, а 29 травня того ж року в Базиліці Святого Петра був висвячений папою Римським Іваном Павлом ІІ. У січні 1991 року приїхав в Україну, де працював вихователем кандидатів та новиків у Крехівському монастирі отців Василіян. Восени 1992 року, за рішенням Провінційної та Генеральної Рад оо. Василіян, призначений ігуменом і парохом монастиря у Кулі (Югославія).
У 1995-1996 роках Роман Планчак був духівником семінарії та Катехитичного Інституту в Івано-Франківську. В 1995 році в Івано-Франківську заснував нову монашу спільноту, а влітку 1996 року — монастир святого Теодора у селі Колодіївці Підволочиського району Тернопільської області. 3 травня 1997 року ієромонаха Григорія (Планчака) затверджено ігуменом монастиря святого Теодора Студита та надано йому всі права намісника, влітку того ж року він заснував монастир сестер «Введення в храм Пресвятої Богородиці» в смт Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області. У березні 2018 року Роман Планчак був позбавлений монашого стану, це рішення затвердив Папа Франциск.
У червні 2019 року колегія суддів Трибуналу Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ ухвалила рішення про позбавлення Планчака клірицького стану, Трибунал Верховного Архієпископа УГКЦ затвердив його своїм вироком від 16 березня 2021 року.
