Ілюстрація. З 1987 року дослідники не відкрили жодного нового класу антибіотиків. Антибіотикорезистентність — як стійкість бактерій до антибіотиків — стає одним із найбільших викликів сучасної медицини та науки. І найголовніше, антибіотикорезистентність руйнує економіку, інформують "Вікна" з посиланням на пресслужбу центру громадського здоров'я МОЗ України.
Більші витрати на лікування
У світі щороку витрачається близько 1,1 мільярд євро на хвороби, причиною яких стали мікроорганізми з антимікробною резистентністю. Чому так відбувається?
Такі захворювання важко піддаються лікуванню, а тому пацієнти змушені проводити більше часу в стаціонарі.
Такі захворювання більш летальні. Наприклад, при інфікуванні метицилін-резистентним золотистим стафілококом на 64 % вищий ризик померти, ніж при інфікуванні звичайним штамом золотистого стафілококу.
Для лікування захворювань, причиною яких стали мікроорганізми з антибіотикорезистентністю, використовують більш сильні ліки, які зазвичай дорожчі.
Існують стійкі до всіх антимікробних препаратів штами бактерій, а тому викликані ними захворювання — невиліковні.
Відтак протидія поширенню антибіотикорезистентності передусім стратегічна. Якщо все більше бактерій ставатимуть стійкими до антибіотиків, лікарі не зможуть проводити антибіотикопрофілактику при операціях, а якщо виникне інфекційне ускладнення — не матимуть чим його лікувати.
Знизяться шанси на виживання людей з імуносупресією, в тому числі пов’язаною з прийомом імуносупресивних препаратів. А люди, котрі захворіють на лакунарну ангіну або пневмонію, зможуть лише розраховувати на підтримувальну терапію та свої сили імунної системи. Власне, як людство й лікувало такі хвороби до появи антибіотиків.
Однією з причин відсутності інвестицій у розробку нових антибактеріальних препаратів є те, що стійкість до них формується доволі швидко.
У 2019 році ВООЗ повідомила про 32 антибіотики, які знаходяться на етапі клінічних розробок і призначені для лікування збудників, включених до списку пріоритетних патогенів. З них лише шість віднесені до категорії інноваційних. Проте якщо ситуація з прийомом антибіотиків не буде змінюватися найближчим часом, нові розробки також будуть безрезультатними.
Економічний тягар через хворобу
Для оцінки негативного впливу на життя та здоров’я людства або тягаря певного захворювання використовують такі показники як захворюваність, смертність та летальність. Коли ж йдеться про соціальний та економічний вплив, науковці вираховують показник DALY — роки життя з поправкою на інвалідність.
До прикладу, якщо людина захворіла і проходить тривале лікування — вона втрачає роки життя через поганий стан здоров’я або інвалідність. Або ж якщо людина помирає внаслідок захворювання — роки життя, які вона не прожила, називаються потенційними роками життя, втраченими через передчасну смерть. Такі розрахунки дозволяють оцінити соціальний та економічний вплив захворювань.
Людина, яка хворіє довгий час, витрачає кошти на лікування, не може працювати, заробляти гроші та сплачувати податки. Після смерті людини її економічний вплив припиняється повністю. Це позначається на економічному рівні країни, адже від сплати податків залежить якість життя співгромадян.
Комплексний підхід до цього питання такий: що більше людей інфіковані мікроорганізмами з антимікробною резистентністю, то більше коштів економіка країни втрачає під час їхнього тривалого лікування або через смерть унаслідок захворювання додатково до того, що лікування таких пацієнтів потребує більших витрат.
Від захворювань, спричинених мікроорганізмами з антимікробною резистентністю, у світі помирає близько 700 тисяч людей на рік. Уже до 2050 року кількість смертей може досягти 10 млн на рік, за даними ВООЗ.
Концепція «Єдиного здоров’я»
Слід зрозуміти, що антибіотикорезистентність — це проблема не лише медичної спільноти. Стійкість мікроорганізмів до антимікробних препаратів може розвиватися також і через:
- використання антибіотиків для стимуляції росту тварин та загалом нераціональне використання антибіотиків у ветеринарії;
- неналежні умови утримання тварин, що призводить до підвищення ризиків їх захворювання, а відповідно й обсягів використання антибіотиків;
- використання пестицидів та інших антимікробних препаратів у рослинництві;
- безконтрольне потрапляння антибіотиків до навколишнього середовища тощо.
Аби вирішити проблеми та оцінити потенційні ризики, які виникають у результаті взаємодії людей, тварин та навколишнього середовища, була створена концепція, що отримала назву «Єдине здоров’я». Сфери діяльності, для яких даний підхід особливо актуальний, — це безпека харчових продуктів, зоонозні інфекції та проблема антимікробної резистентності.
Так проблема антимікробної резистентності не обмежується лише сферою охорони здоров’я та рекомендаціями не приймати антибіотики без рецепту лікаря. Це комплексна проблема, яка зокрема впливає й на економіку країни.
