Загалом краєзнавець дослідив 725 поховань часів Великої війни на старому цвинтарі Калуша. Фото: Олександр Кніпа Науково-довідкове краєзнавче видання містить інформацію про калушан-учасників Великої війни, поховання вояків на Калущині, рідкісні світлини періоду 1916-1917 років. Книга вийшла друком частково коштом бюджету Калуської громади та за фінансової підтримки калушан Івана Мащакевича й Дмитра Вальнюка.
У коментарі «Вікнам» краєзнавець Василь Фіцак зазначив, що зацікавився військовими похованнями 2016 року. Тоді він п’ять днів присвятив ідентифікації прізвищ загиблих на бетонних хрестах. Через те, що бетонні хрести щорічно білили вапном, яке розводили з піском, багато написів було складно прочитати. Тому працював дротяною щіткою. За підрахунками краєзнавцями, вдалося ідентифікувати написи на 360-ти стандартних бетонних хрестах. Серед них були масові, одиночні поховання, невідомі могили.
У 2018 році, зібравши певну інформацію, Василь Фіцак видав у декількох екземплярах невеличке видання для того, щоб не втратити інформацію. Пізніше виникла ідея оформити зібрані дані у науково-довідкове видання. Цей задум виник тому, що це важлива історія нашого міста, каже Василь Фіцак. А ще серед солдатів армії Австро-Угорщини було багато українців, вихідців з Галичини.
Загалом краєзнавець дослідив 725 поховань. Зі 115 цивільних поховань 112 неідентифіковані. 93 могили невідомі взагалі. Серед 233-х похованих австроугорських солдат 43 — неідентифіковані, а 190 — встановлені. Серед 143-х німецьких поховань 101 — неідентифіковане. Серед російських поховань 78 — неідентифіковані.
Тим часом краєзнавець Андрій Шутяк зібрав понад 600 імен та прізвищ калушан, які служили під час Першої світової війни. Тому видання доповнили і цими відомостями.
Андрій Шутяк подякував Василю Фіцаку за можливість викласти свій матеріал у довіднику. Зізнався, що зі свідомим наміром списки загиблих вояків не шукав:
— Шукав свого родича, який служив під час Першої світової війни, якого так і не знайшов. Паралельно зустрічалося багато людей із Калуша. Однак це не є повні списки. Інформація по мірі надходження будуть додавати в австрійських архівах. Я за ними спостерігаю.
Поділився процесом роботи над книгою і її упорядник, старший науковий співробітник меморіального музею Калуська в'язниця Олег Відливаний. За його словами, він упорядковував матеріал, складаючи його в хронологічній послідовності. Також він знайшов світлини у австрійських архівах і переклав їх з німецької на українську. Робота була цікавою, однак були певні технічні проблеми та труднощі з перекладом через специфіку військової мови.
За словами старшого наукового співробітника краєзнавчого музею Калущини Івана Тиміва, віднайдені прізвища краєзнавця Андрія Шутяка цікаві тим, що це виключно калушани, які, ймовірно, були в складі підрозділів січових стрільців та галицько-волинської армії.
Щодо віднайдених прізвищ Василем Фіцаком калуський історик зауважив велику кількість імен українського походження — 32.
Над історичним виданням працювало чимало науковців, краєзнавців, учителів та людей, яким небайдужа історія рідного краю. Зокрема, до редакційної колегії увійшли:
- Олег Малярчук — доктор історичних наук, професор Івано-Франківського національного університету нафти і газу, головний редактор;
- Оксана Когут — доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету ім.. Івана Франка, заступник головного редактора;
- Артур Єфремов — директор музейно-виставкового центру Калуської міської ради;
- Іван Тимів — провідний науковий співробітник Краєзнавчого музею Калущини;
- Олег Відливаний — старший науковий співробітник меморіального музею Калуська в'язниця;
- Людмила Андрійчук — наукова співробітниця меморіального музею Калуська в'язниця;
- Василь Тимків — директор комунального підприємства «Пам'ять» Івано-Франківської обласної ради з питань пошуку та перепоховання жертв воєн, депортацій та репресій тоталітарних режимів;
- Ольга Третьякова — керівник пошукових робіт комунального підприємства «Пам'ять» Івано-Франківської обласної ради з питань пошуку та перепоховання жертв воєн, депортацій та репресій тоталітарних режимів;
- Ольга Кецмур — заслужена вчителька України, літературна редакторка.
Ірина КМІТЬ, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор