Ілюстроване фото. Будівництво спортивної арени коштуватиме приблизно від 80 і до 100 млн гривень Згідно зі затвердженим статутом, метою створення підприємства є «задоволення суспільних потреб шляхом надання спортивно-розважальних послуг, систематичного здійснення виробничої, торговельної та іншої господарської діяльності з метою отримання прибутку в порядку, передбаченому законодавством України», а основною метою є «створення умов для організації та проведення масових фізкультурно-оздоровчих, спортивних, видовищних та інших заходів, сприяння зміцненню здоров'я громадян, формування здорового способу життя, всебічному та гармонійному розвитку особистості». Статутний капітал новоствореного комунального підприємства — 10 тис. гривень.
Нагадаємо, кілька тижнів тому міська рада створила КП «Калуське підприємство автобусних станцій» — під будівництво автостанції на вул. Ринковій. Тоді створення КП пояснили необхідністю залучити до цього проєкту приватного інвестора. На даному етапі, поки не побудовані об’єкти і навіть немає впевненості в тому, що в Калуші таки збудують спортивний комплекс, нові комунальні підприємства — це додаткові витрати бюджету, який, як повсякчас нагадує влада, є недостатнім для забезпечення розвитку громади. У зв’язку з цим ексзаступниця міського голови, депутатка Руслана Вайда зазначила:
«Ми не проти будівництва спортивної арени. Але коли будували льодовий палац, ми не створювали комунальне підприємство, а створили його, коли був готовий комплекс з залитим льодом. Директор, бухгалтер — це додаткові витрати з міського бюджету, по мінімуму ще 140 тис. гривень. Для чого ми його створюємо? Невже ми не можемо відвести земельну ділянку без створення комунального підприємства?».
Схожу позицію вислови і директор міського центру фізичного здоров'я населення "Спорт для всіх", депутат Олег Нижник. За його словами, якщо фінансування будівництва спортивної арени очікується з державного бюджету, то створювати нове комунальне підприємство не має сенсу: земельну ділянку можна виділити вже існуючій комунальній установі чи структурному підрозділу міської ради.
«Для чого цей популізм. Якщо ми не маємо де діти гроші з міського бюджету, то ву селах проблем дуже і дуже багато. Створення нового комунального підприємства на сьогоднішній день не потрібне. Проблем багато і ми повинні їх вирішувати», — зазначив депутат.
Перший заступник міського голови Мирослав Тихий пояснив: щоб претендувати на кошти Державного фонду регіонального розвитку, потрібне комунальне підприємство і земельна ділянка. Чому це не може бути вже існуюче комунальне підприємство чи установа (наприклад, вже створено «Калуське підприємство автобусних станцій» чи центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх»), відповіді не було.
Між тим, про перспективи будівництва в Калуші спортивної арени, її місце розташування тощо більше говорили на засіданнях постійних депутатських комісій, які передували сесії. Зокрема, як повідомив на засіданні комісії з гуманітарних питань начальник управління сім’ї, молоді, фізкультури і спорту Михайло Клим, ідея будівництва в Калуші спорткомплексу визріла давно, а цьогоріч є перспектива приступити до її реалізації: можна буде залучити кошти з держбюджету і над цим, як ішлося на комісії, активно працює наш нардеп. Попередньо планується збудувати спорткомплекс на 1000 посадочних місць — такої споруди в області немає. Арену планують будувати два-три роки, поруч буде стоянка на 200-250 автомобілів. Покриття — спортивний паркет. Також будуть роздягалки, душові, тренажерні зали тощо. За словами Михайла Клима, тут можна буде проводити спортивні змагання з олімпійських видів спорту (футбол, баскетбол, бадмінтон, теніс тощо), в тому числі й міжнародні, оскільки кількість посадочних місць перевищує 700. А окрім того — організовувати і проводи концерти й інші масові заходи. Крім 1000 посадочних місць, можна буде ще встановити як мінімум 500 додаткових на полі. Зараз у Калуші найбільший зал — у палаці культури «Юності», де є всього близько 450 місць для глядачів, що робить концерти невигідними, а тому гастролери часто оминають Калуш.
Місце розташування спортивної арени вже обрали — позаду автозаправки на вул. Ринковій на пустирі (тут вздовж дороги планують збудувати автобусну станцію). Як зазначив на засіданні комісії секретар Калуської міської ради Віктор Гільтайчук, будівництво забезпечить розвиток мікрорайону: поруч буде спортивна арена, автостанція з хорошим доступом для мешканців інших населених пунктів через капітально відремонтовану вул. Окружну. А на перспективу позаду «Епіцентру» можна буде також збудувати великий супермаркет.
Звідки гроші?
Як ішлося на засіданні комісії, будівництво спортивної арени коштуватиме приблизно від 80 і до 100 млн гривень. Якщо держава виділить кошти з ДФРР, то це означатиме, що місто має забезпечити 10% співфінансування (до 10 млн гривень). Утім, попередній досвід подання заявок на фінансування з цього фонду, скоріш негативний. Раніше Калуш подавав більш нагальні інфраструктурі проєкти (наприклад, з реконструкції аварійного водогону), проте — безуспішно.
Ще один варіант — участь у державній програмі. Так, 17 березня цього року уряд затвердив Порядок та умови надання у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури. Зазначено, що така субвенція спрямовується на виконання нових та завершення розпочатих у попередніх періодах робіт з будівництва та реконструкції об’єктів спортивної інфраструктури (багатофункціональних спортивних комплексів, спортивних залів для ігрових видів спорту, різних видів єдиноборств, плавальних спортивних басейнів, льодових арен, спортивних стадіонів, палаців спорту), що призначені для проведення всеукраїнських та міжнародних змагань, а також навчально-тренувальних зборів для національних збірних команд з не менше ніж п’яти олімпійських видів спорту. Причому умовами надання субвенції для створення нових спортивних об’єктів є співфінансування з місцевих бюджетів та позабюджетних коштів в обсязі не менше ніж 10% відсотків загальної вартості робіт. А також наявність необхідних для проведення робіт документів, зокрема проєктно-кошторисної документації, дозволу на виконання робіт з будівництва та реконструкції спортивних об’єктів, експертного звіту. Цього всього Калуш поки що немає, а виготовлення документації — теж витрати з міського бюджету, причому — немалі.
Як повідомляє урядовий сайт, кінцевий термін прийому документів для участі в програмі — 20 квітня 2021 року. Тож, принаймні, цього року Калуш підготувати документи не встигне. Чи буде держава виділяти кошти на розвиток спортивної інфраструктури в наступні роки — невідомо. Цього року на реалізацію Програми Президента «25 спортивних магнітів» закладено всього 500 млн гривень.
Ще одне питання, на якому поки не акцентують, — чи «потягне» Калуш такий об’єкт. Адже для проведення всеукраїнських і міжнародних спортивних змагань арени замало. Для того, щоб до нас приїжджали спортсмени і вболівальники, також потрібна інфраструктура, в тому числі й готелі пристойного рівня, з якими в місті поки що сутужно). Важко також спрогнозувати, чи буде в Калуші достатня кількість людей, які купуватимуть квитки і заповнюватимуть місця у спортивній арені, — у кращому разі це може бути кілька разів на місяць (а, можливо, й на рік). Тож, не факт, що такого масштабу об’єкт зароблятиме на своє утримання й не потребуватиме додаткової підтримки з міського бюджету.
У Калуші вже є негативний досвід будівництва спортивного об’єкту, який громада не змогла утримувати: в 2009 році відкрили льодовий палац, збудований коштом державної програми «Хокей України». Палац, нагадаємо, коштував 20 млн гривень. Однак доходи палацу не забезпечували видатків на його утримання, тож, накопичилися борги за електроенергію, палац час від часу «розморожувався» і припиняв роботу. У 2013 році палац передали обласній раді, яка створила обласне комунальне підприємство «Льодова арена». Але і для обласного бюджету об’єкт виявився складним: у 2019 році на рівні області обговорювали передачу льодової арени Калуській громаді. Тоді йшлося про те, що тут займаються 40-50 дітей і це обходиться бюджету в 4 млн гривень. Щоправда, тоді будівництво, принаймні, не обтяжило міський бюджет фінансово: участь громади звелася до виділення земельної ділянки.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка