На Прикарпатті до 150-річчя Стефаника відремонтують музей та дорогу. ФОТО

Василь Стефаник — видатний український письменник, майстер новели, громадський діяч, політик.
Переглядів: 1161

Верховна Рада України 18 червня минулого року ухвалила постанову «Про відзначення 150-річчя з Дня народження Василя Стефаника» 14 травня 2021 року. Відповідні заходи до ювілею нашого славетного краянина розроблено і на обласному рівні, інформують "Вікна" з посиланням на сайт Івано-Франківської ОДА.

На Снятинщині побувала заступниця голови обласної державної адміністрації Світлана Онищук, яка ознайомилась із ходом ремонтних робіт літературно-меморіального музею Василя Стефаника та садиби письменника, реставрацією пам’ятника та організацією благоустрою прилеглої території в селі Русові.

У музеї Василя Стефаника в Русові

У плані заходів із відзначення на державному рівні 150-річчя з дня народження Василя Стефаника передбачено:

  • розробку і запровадження екскурсійних маршрутів, пов’язаних з життям та творчістю Василя Стефаника;
  • створення науково-популярного фільму про життя та творчість Василя Стефаника;
  • забезпечення показу фільмів за творами Василя Стефаника;
  • здійснення ремонту Літературно-меморіального музею Василя Стефаника, садиби письменника та будинку культури, реставрацію пам’ятника Василю Стефанику та здійснення благоустрою прилеглої території в селі Русів Снятинського району з виділенням необхідного фінансування;
  • забезпечення ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Р-20 Снятин — Тязів в межах Снятинського району в напрямку до села Русів.

Раніше йшлося, що актор Національного театру імені Івана Франка родом із Калуша Віталій Ажнов озвучив аудіокнигу «Камінний хрест» Василя Стефаника. Це одна із найкращих аудіокниг в рамках проєкту #Книгищоговорять, вважають автори ідеї.

Від панського маєтку в Русові лишилося приміщення стаєнь

Довідка. Василь Семенович Стефаник (14 травня 1871, Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) — 7 грудня 1936) — український письменник, майстер експресіоністичної новели, громадський діяч, політик. Посол (депутат) Австрійського парламенту від Королівства Галичини та Володимирії. Зять священника УГКЦ, посла Галицького сейму Кирила Гаморака.

Народився в сім'ї заможного селянина Семена Стефаника. Батько отримав у спадок 18 морґів поля, на початку XX ст. мав уже 180.[2] Змалку був дуже відданий матері, цю любов проніс через усе життя. Батько був працьовитим, але мав непростий, інколи авторитарний характер. На освіту сина грошей не шкодував, але долю спланував сам, не зважаючи на його думку. Дитячі роки пройшли в атмосфері прадавніх традицій і звичаїв Покуття, тоді ж пізнав таємничий світ народних пісень, казок, легенд, переказів, познайомився з селянським побутом. 

Побут покутського села і його типи послужили Стефаникові для художньої конкретизації показу людини у межовій ситуації, трагедію якої щоразу переживав сам автор як свою власну («І все, що я писав, мене боліло»). Звідси цілком новий в українській літературі жанр малої новели, вільний від народницької ідеалізації села, характеристичний зведенням до мінімуму описовості («образ без рамки», за словами самого Стефаника), крайнім лаконізмом розповіді, драматизм якої посилений перевагою діалогу і монологу над розповіддю, специфічно експресіоністичною образністю, прикметним гіперболізмом, застосуванням розгорнених катахрез тощо. Тим самим пояснюється й уживання покутського діалекту, який засобом «учуднення» передавав живі, як саме життя, образи трагічної дійсності, які неможливо було б відтворити літературною мовою.

Твори В. Стефаника перекладено багатьма мовами світу (англійською, болгарською, грузинською, іспанською, італійською, литовською, німецькою, новогрецькою, польською, російською, румунською, сербохорватською, словацькою, словенською, угорською, французькою, чеською та іншими).