За основу взяли класичний варіант п'єси, однак дещо його осучаснили і скоротили. Вистава акцентує увагу більше на персонажі Лукашу, аніж на Мавці. Окрім того, в постановці відсутній дядько Лев.
Особливість вистави полягає в тому, що вона є камерною, тобто глядачі спостерігають за грою акторів у безпосередній близькості.
У коментарі «Вікнам» режисер театру «Сілентіум» Дмитро Карачун розповів, що камерний театр виник ще у XX ст. Один із основоположників є московський драматург Олександр Таїров. Зараз такий формат популяризується в усьому світі. Працюючи в такому жанрі, збрехати неможливо, вважає режисер:
— Тут сутність передається через зміст, гру актора. Зовнішні ефекти — нівелюються, зосереджується увага тільки акторській грі та на змісті. Справді важко, бо актори працюють у двох метрах від глядача, де видно кожну зморшку, сльозинку... Тут збрехати неможливо, адже дуже добре видно роботу актора.
Режисер зазначив, що раніше вже мав можливість спробувати себе в цьому жанрі, працюючи в театрі в Рівному. У Калуші не Дмитро Карачун є першовідкривачем, адже ще 20 років тому режисерка калуського театру «ЛюбАрт» Любов Липовська ескперементувала з цим жанром.
У п'єсі актори закцентували увагу не на коханні, а на ролі митця, якому не дали реалізуватися, якого «затерли» буденність і побут. А Мавка виступає у ролі музи, натхненниці Лукаша.
Дмитро Карачун зазначив, що в цій п'єсі хотіли наголосити і на головній ролі духовності, людяності і мистецтва:
— Постановка — не тільки мій плід роботи режисера, але й всього колективу. Перед кожною репетицією актори разом із режисером ретельно продумували образи, рухи, декорації і саме трактування.
Варто зазначити, що були й труднощі з репетиціями. Зокрема, помінялося декілька складів акторів та заважали карантинні обмеження, каже Дмитро Карачун:
— Ми почали репетиції з 11 січня. Змінилося кілька складів акторів, хтось хворів, хтось — відмовлявся. Було дуже багато карантинних обмежень і ми не мали змогли проводити репетиції. Тому через такий великий термін показуємо прем'єру. Але ми все-таки це зробили, дякуючи моїм акторам, які ночами не спали і один одному по телефону розповідали слова, таким чином вчивши текст.
Калушани вже тричі змогли побувати на прем'єрі драми не-феєрії «Лісова Пісня. Реінкарнація» в палаці культури «Юність». Сьогодні, 23 квітня, — останній день такої можливості. Початок вистави — о 17.30.
Хто не зможе потрапити на камерну виставу, пропонує повіну відеоверсію від «Вікон»: