Режисерку та "союзянку" Любов Липовську висунули на здобуття звання "Почесний громадянин Калуша"

12 лютого 2021 року Любов Липовська (Телька) відзначила свій 65-річний ювілейний день народження. 30 років вона є очільником громадської організації Союз Українок на Калущині.
Переглядів: 1167
Любов Липовська визнана «Людиною року» за заслуги перед містом

Секретарка Ради Калуської міської філії Союзу українок, депутатка Калуської мsської ради Леся Кирилович оприлюднила подання про присвоєння голові філії, керівниці театрального колективу "Любарт" Любові Липовській звання "Почесний громадянин Калуша", інформують "Вікна".

Любов Василівна закінчила Львівське училище культури та Рівненський інститут культури (режисура). З 1980 по 2005 р. викладала теоретичні дисципліни та вела клас режисури в Калуському училищі культури. Професійний досвід та вірність обраній професії, а ще постійне зацікавлення вітчизняним і світовим театральним процесом, дали переконання, що в Калуші можна реалізувати ідею створення молодіжного театру. Цьому допоміг попередній досвід роботи на посаді режисера Народного театру «Романтик», що діяв при Палаці культури «Юність».

Любов Липовська — режисерка і педагогиня, акторка і драматургиня, з 1990-1991 років активна учасниця і організаторка зборів, конференцій для популяризації і відродження жіночих організацій. В 1991 року обрана головою Калуського Союзу Українок, була ініціатором та організатором багатьох культурно-мистецьких акцій та заходів, що сприяли відродженню українських традицій і свят, утвердженню Української Незалежності. Писала сценарії, робила постановки історичних, календарно-обрядових заходів – різдвяних, великодніх, купальських свят, Свята Матері. Проводила творчі вечори та академії до ювілеїв відомих людей краю та України, серед яких Шевченківські свята, вшанування пам’яті Січових стрільців, воїнів УПА, відзначення ювілею Андрея Шептицького, вечори Василя Стуса, незабутні творчі зустрічі з відомими калушанами Анатолієм Онишком, Василем Ганущаком, Юрієм Іздриком.

Любов Липовська — керівник багатьох проектів та грантів, ініціатор створення програми громадянської освіти для школярів та організатор фольклорної програми «Бойків світ», голова волонтерського центру. Вона пройшла тренінгові навчання в проектах Жіночого Консорціуму ННД - США в проекті «Громадська освіта», «Європейська інтеграція» та інш. Головну місію в роботі Союзу українок пані Люба бачить як діалог між поколіннями через порозуміння і співпрацю.

Разом з чоловіком Ігорем Липовським заснували молодіжний театр «Любарт», який зараз успішно працює у ПК «Мінерал». Обоє вони режисери, постановники і звичайно драматурги. Їхні п’єси складають основу репертуару театру «Любарт». Театр проводить виховну, навчальну і просвітницьку роботу. Популяризує театральне мистецтво і має свого глядача. Театр «Любарт» дав притулок молоді — старшокласникам і студентам, які називають себе неформалами, індивідуалами. Пані Люба знаходить спільну мову з ними, вони створили свій театр, «місце для свого розвитку, вираження свого Я, цікавого спілкування, місце, де всі один одного розуміють, де панує радість, щастя творчості». Діти постійно приходять в театр, вони спраглі творчості. Приходять в театр і волонтери: художники, письменники, музиканти – творчі люди з академічними освітами, які не можуть знайти іншого способу, щоб себе реалізувати.

Любов та Ігор Липовські є авторами п’єс, які поставлені в театрах різних міст України, серед них міста Дніпро, Маріуполь, Коломия, Івано-Франківськ. Любов Липовська — постановник вистав театру «Соломія» міста Коломия. Загалом ними поставлено більше 40 вистав. До кращих постановок слід віднести: «Кассандра», «Бояриня» та «Лісова пісня» Лесі Українки, «По Мюллеру» та «Осінь» лександра Олеся, «Голомоза співачка» та «Урок» Ежена Йонеско, «Антігона» Жана Ануя, «Самогубство самотності» Надії Нежданої, «Бойків світ», «Без зброї», «Етикетка», «Скочмен», «Прибульці з Планети Пластикової Пляшки», «Екстрім», «Той, що тримає небо», «Класичний вибір свободи», «Маняки», «Грецький жених», «П’ять нещасних днів» Ігоря Липовського та багато інших.

В 2010 році у видавництві «Акцент» м. Калуша, побачила світ книга Любові та Ігоря Липовських «Дивна гра в сім’ю». Другу книгу, дитячу повість «Точильний камінь» надрукувало видавництво «Лілея – НВ», м. Івано-Франківськ, у 2016 році.

За активну діяльність в утвердженні національних ідеалів та розвиток духовної культури нашого народу Любові Липовській присвоєно звання «Почесна союзянка» в 2006 році. Вона нагороджена медаллю «За заслуги перед Прикарпаттям», 2015 рік, медаллю «За гідність та патріотизм», 2015 р., з нагоди 25-річчя Незалежності України нагороджена медаллю «25 років Незалежності України», нагороджена срібним і золотим значком «Калуш», грамотами та подяками, визнана «Людиною року» за заслуги перед містом.

Серед творчих нагород — двічі Лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова», в 2006 та 2013 роках. Лауреат обласної премії імені Віталія Смоляка в галузі театрального мистецтва, 2017 рік. Лауреат Міжнародного фестивалю драматургії та витончених мистецтв «Амплуа» за п’єсу «Дім циганського барона», 2019 рік. Дипломи фестивалів моновистав за постановку п’єси «Квітка ностальгії» , м. Київ, фестиваль «Марія», 2019 рік, та м. Ужгород, фестиваль «Монологи над Ужем», 2019 рік.

Своїм рішенням від 6 квітня 2021 року членкині громадської організації Калуської міської філії Союзу Українок пропонують кандидатуру голови організації Любові Василівни Липовської на присвоєння звання «Почесний громадянин міста Калуша».